Про проєкт

Сайт «Шахти та рудники Донбасу» присвячений історії гірничої справи Донбасу, а також включає в себе матеріали з геології, мінералогії, палеонтології, історії, археології та краєзнавству регіона. Мета проєкта — вивчення і популяризація історії гірничої промисловості даного регіона (від найдавніших часів до сучасності) та фотодокументування зникаючих об’єктів гірничопромислового комплексу.

Донецький басейн (Донбас) — особлива геолого-географічна зона на півдні Східноєвропейської рівнини, яка включає піднятість Донецького кряжа і безпосередньо оточуючі його території. На початку ХХ ст. відомий геолог академік О.П. Карпінський писав, що як природний геологічний об’єкт Донецький басейн — унікальний, такого в світі ніде немає: «Ніде, в жодній з країн, невідомо досі схожого за протяжністю і повноті поєднання морських і континентальних осадів, яке спостерігається в Донецькому басейні».

Донбас — один із великих центрів давньої гірничої справи Східної Європи. Найбільш ранні сліди гірничої справи відносяться до кам’яного віку і пов’язані з добуванням кременя і його наступною обробкою. На мідних рудах Бахмутської улоговини основана група давніх рудників і гірничо-металургійний комплекс епохи бронзи. В період залізної доби та раннього середньовіччя на території регіона існували великі центри з добування і виплавки залізних руд.

До кінця XVI – початку XVII століть відносять появу Торських, а згодом Бахмутських соляних промислів. У 1664 році на Торських соляних озерах був збудований перший казенний солеварний завод. Наприкінці ХІХ сторіччя були відкриті потужні поклади кам’яної солі, що спонукало до інтенсивного будівництва соляних шахт.

Перші згадки про знахідки кам’яного вугілля відносяться до кінця XVII ст. У 1721 році капітан Бахмутського батальйону, капітан фортеці Бахмут Семен Чирков і управляючий Бахмутськими соляними промислами Микита Вепрейський  організували розвідувальну партію і виявили в 25 верстах від Бахмута, в балці Скелюватій, поклади вугілля, придатні для промислової розробки, ставши таким чином першовідкривачами Донецького кам’яновугільного басейну. Від кінця XVIII сторіччя почалися систематичні геологічні дослідження Донецького кряжа, а з середини ХІХ-го — його масштабне промислове освоєння. На базі Донецького кам’яновугільного басейну виріс величезний індустріальний район країни.

Крім вугілля, Донбас багатий іншими видами корисних копалин: значні родовища доломітів, вапняку, крейди, мергеля, вогнетривких і пластичних глин, гіпсу, каолінів, будівельних і кварцових пісків, граніту, кварциту тощо. На весь світ відомим є потужне Микитівське родовище ртуті. Є також мінеральні фарби (охра), фосфорити. У Приазов’ї розвідані поклади графіту, нефелінових сієнітів, флюориту, вермикуліту і ряду рідкоземельних рудопроявів. У північних районах регіону знаходиться Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область (у Донецькій області практично не розробляється), а на кордоні Донецької та Харківської областей — Юзівське родовище сланцевого газу.

Географія сайта охоплює території Донецької і Луганської областей, окремі райони Харківської і Дніпропетровської областей України і частину Ростовської області рф. Також окремий інтерес являють родовища і геологічні пам’ятники Приазов’я (Приазовський кристалічний масив, південно-східна частина Українського щита).

З повагою, Михайло Кулішов.

Усі матеріали сайту носять історико-краєзнавчий характер і жодним чином не являються пропагандою тоталітарних режимів.