План Бахмутського заводу. Передній та задній фасади, вид збоку. РДАДА (Російський державний архів давніх актів). Ф. 271. Оп. 3. Спр. 2874. Арк. 1.
Завантажити (2,26 мб, 2 048 x 1 649 px)
Індустріальна фотографія. Гірничопромислове краєзнавство
План Бахмутського заводу. Передній та задній фасади, вид збоку. РДАДА (Російський державний архів давніх актів). Ф. 271. Оп. 3. Спр. 2874. Арк. 1.
Завантажити (2,26 мб, 2 048 x 1 649 px)
Положение об устройстве Луганского литейного завода. Луганск, [1828?]. 32 с.
Луганський чавуноливарний завод — перший великий металургійний завод на сході України. Завод почали будувати у 1796 році у селі Кам'яний Брід Донецького повіту (з 1806 року Слов'яносербський повіт) за урядовим указом від 14 листопада 1795 року про спорудження у Донецькому повіті біля річки Лугані ливарного заводу. Завод будувався під наглядом шотландського інженера Карла Гаскойна.
Наприкінці 1826 року підприємство стало збитковим і вимагало реорганізації. «Положение об устройстве Луганского литейного завода» містить офіційні документи, подані Міністром Фінансів на ім'я Імператора та обґрунтовують необхідність докорінних змін в управлінні підприємством для виведення його з кризи.
Завантажити PDF
Примірник з Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки.
Положение о Лисичанской штейгерской школе / подписал горн. начальник Летуновский. Харьков : Университетская типография, 1872. 14 с.
Положення про Лисичанську штейгерську школу, підписане начальником гірничого округу Луганського ливарного заводу М.М. Летуновським було затверджено в травні 1872 року імператором Олександром II. Школа відкрилася у селищі Лисичанськ Бахмутського повіту 1 вересня 1873 року. Штейгерами називалися гірничі майстри, які завідували рудничними роботами на копальнях.
Завантажити PDF
Примірник з Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки.
Радченко П. Минуле шахт Горлівського району. Молодняк. 1935. № 7. С. 106–114.
«Уривки з "Історії горлівського шахтного району", які ми друкуємо, належать до нового в літературі жанру, що зветься художньою історією заводів, де щільно пов’язано художність з історичною, класовою правдою.
Пропозицію створити історію заводів висунув М. Горький, і тепер робота над історією набула широкого розмаху в Союзі. До цієї роботи залучені кращі письменники Союзу, робітники, інженерно-технічний персонал, літгуртки, заводські партійні та комсомольські організації.
На сьогодні ми маємо такі книги з серії "Історія заводів": "Люди Сталинградского тракторного завода", "История Ижорского завода", "Белморстрой", "История Путиловского завода в документах", "Были горы Высокой" та інші. Успіх цих книжок винятковий. Майже всі вони вийшли другим виданням.
На Україні вийшов збірник "пробных глав" і окремі брошури».
Завантажити (5,86 мб, 4 960 x 4 180 px)
Каменноугольная промышленность Донецкого бассейна в 1922 г. (Ежегодная статистика) / Сост. под ред. [и с предисл.] зам. управляющего гос. каменноугол. пром-стью Донбасса К. Г. Максимова; Стат. отд. Упр. гос. каменноугол. пром-стью Донецк. бассейна (УГКП Д.-Б.). Бахмут : Типография Книгоиздательства "Донбасс", 1923. 31, 86 с. табл.
Донбасс в 1921 году. Отчет Центрального правления каменноугольной промышленности Донбасса. Бахмут : Госуд. типо-лито-фото-цинкография, 1922. 325 с.
Звіт видано Центральним правлінням кам'яновугільної промисловості та надруковано Бахмутською державною друкарнею накладом 1000 примірників.
Після революції та приходу до влади більшовиків було здійснено спробу розбудови вугільної промисловості Донецького басейну. Для керівництва цією роботою у 1920 р. в Бахмуті було створено Центральне правління кам’яновугільною промисловістю (ЦПКП) Донбасу та проведено повторну націоналізацію усіх вугільних копалень, за виключенням дрібних (селянських) шахт.
Сведения Бахмутской уездной земской управы о количестве добываемых минералов, а также о производительности заводов в Бахмутском уезде, 1890 г. РДІА (Російський державний історичний архів). Ф. 733. Оп. 161. Спр. 57. Арк. 3–4.
Документ із справи за клопотанням Бахмутської міської думи та повітової земської управи про відкриття у місті Бахмуті середнього технічного училища. Документ містить найменування фабрик і заводів і кількість матеріалу, що виробляється. Список поділений на кам'яновугільні та солекам'яні копальні, солеварні, ртутні, алебастрові та чавуноплавильні заводи.