Контакти
RSS
Терпигорев А. М. Доставка. Лекции, читанные студентам III курса / Сост. горн. инж. А. Терпигорев; Екатеринославское высшее горное училище. Екатеринослав: Тип. Каминского, 1901. 166 с.
Перший підручник з рудникового транспорту - від засновника цієї навчальної дисципліни. У 1901 році було написано перший підручник з промислового транспорту шахт і рудників - «Доставка». Автор підручнику - професор О. Терпигорєв. Серед способів транспортування відбитої корисної копалини в першому підручнику пропонувалися такі: переноска (в т.ч. - перелопачування), перевезення у волокушах, відкатка в тачках, відкатка собаками, відкатка рейковими коліями (ручна, кінна, механізована, в тому числі – безкінечним і кінцевими канатами, безкінечним ланцюгом). З часом, в міру потреби, до курсу додавалися нові розділи та вилучалися застарілі. Наприклад, перед революцією 1917 року на окремих рудниках Донбасу отримали розповсюдження конвеєри, насамперед - стрічкові, що викликало потребу у розгляді в рамках навчальної дисципліни також і машини даного класу. До кінця 50-х років ХХ століття в рамках вивчення даної дисципліни розглядалася відкатка кіньми.
У 1932 році підручник було перевидано під назвою «Рудниковий транспорт», і так стала називатися навчальна дисципліна, яку впроваджували у вишах, технікумах тощо. Так, у 1933-1934 навчальному році відповідний курс у стінах Донецького гірничого інституту (нині – Донецький національний технічний університет) викладався на кафедрі гірничої механіки, у 1935 році було утворено спеціалізовану кафедру гірничо-заводського транспорту. Для гірничих інженерів-технологів (спеціальність «Експлуатація вугільних та інших пластових родовищ») він складав 162 академічні години, для гірничих інженерів-електромехаників (спеціальність «Гірнича електромеханіка») – 144 академічні години. Підручники з аналогічною назвою перевидавалися протягом 40-х – 80-х років ХХ століття А. Вірабовим, О. Татаренко, І. Максецьким, Ю. Пуховим, М. Васильєвим тощо. Останнє перевидання датоване 2004 роком, автори – А. Білозьоров, Л. Парфєнєнко.
Завантажити PDF
Спеціально для сайту надав Павло Белицький.