Кулішов М.В. Donbas: After Industry (фотокнига, 2023)

Кулішов М.В. Donbas: After Industry (фотокнига) / Михайло Кулішов; передм. Вікторія Донован. – Київ, 2023. – 120 с.: іл. – Укр., англ.

«Донбас: після промисловості» – це авторська фотокнига, видана в рамках проєкту Михайла Кулішова «Шахти та рудники Донбасу» з індустріальної фотографії та гірничопромислового краєзнавства. Понад десять років цей проєкт фіксує історію й перетворення індустріальних та постіндустріальних ландшафтів сходу України. Фотокнига не лише архівує історію регіону, але й ілюструє трансформацію постіндустріальних ландшафтів у природні середовища, демонструючи можливості їх відновлення. Вона також підкреслює важливість збереження та відновлення природних середовищ, що виникають на місцях колишніх індустріальних об’єктів. Книга наочно демонструє, як природа відвойовує простір, покинутий людьми після припинення робіт з видобутку, і піднімає питання про руйнівну діяльність людини в світі.

Donbas: After Industry is a collection of photographs emerging from Mykhailo Kulishov’s project “Mines and Collieries of Donbas“ focusing on industrial photography and local mining history. For more than ten years, this project has archived the history of eastern Ukraine and the transformation of its industrial and post-industrial landscapes. The collection not only documents the region’s history, but also illustrates the transformation of postindustrial landscapes back into natural environments, demonstrating the possibilities of their restoration. The book also emphasizes the importance of preserving and restoring the natural environments that have formed on the sites of former industrial facilities.

Книгу видано за підтримки CEC ArtsLink і Open Place.

Придбати можно за посиланням — store.saltway.in.ua

Микита Шаповал. Схема життєпису. Біографія. Листи (2023)

Микита Шаповал. Схема життєпису. Біографія. Листи / Микита Шаповал; упорядн. та передм. А.М. Савченко; прим. А.М. Савченко, М.В. Кулішов. – Х.: Мачулін, 2023. – 168 с.: іл., фот., мапи. – Серія «Сіль землі».

Перше в Україні видання на основі архівних матеріалів життєпису Микити Шаповала. До книги «Микита Шаповал. Схема життєпису. Біографія. Листи» увійшли спогади про дитячі й юнацькі роки на Донеччині, життя та працю на шахтах Луганщини, становлення особистості, формування світогляду молодого політика й борця за Українську державу. Важливий блок становлять листи до Микити Шаповала на еміграцію від родини, що залишилася на окупованій більшовиками Україні. Багатий ілюстративний матеріал на основі опрацьованих старих фотографій, сучасні фото місць, згадуваних автором у життєписі. Книга доповнена значною кількістю приміток та має іменний та географічний покажчики.

Придбати можно за посиланням — store.saltway.in.ua

Спецпроєкт "Бахмут. Свої пам'ятки". Свої.Сity

Понад рік тривала активна оборона Бахмута — з травня 2022. Битва за це місто стала найкровопролитнішою з початку російського вторгнення в Україну та найкривавішою битвою піхоти з часів Другої світової війни.

Російська армія метр за метром щодня розстрілювала місто-фортецю з усіх видів озброєння, спалюючи і знищуючи все на своєму шляху. Нині від Бахмута мало що лишилось.

Серед знищених назавжди у Бахмуті чимало пам’яток архітектури, які, на жаль, тепер стали історією. Разом з містом-фортецею. Та боротьба за його звільнення від окупантів триває і досі.

Краєзнавець Михайло Кулішов зібрав історії п’ятьох пам’яток Бахмута, які мають вікову історію та були місцями сили для місцевих. Нині вони спалені або розбиті, але назавжди залишаться у пам’яті містян та гостей Бахмута.

ДІЗНАТИСЬ БІЛЬШЕ

Цей матеріал створений у рамках спецпроєкту "Бахмут. Свої пам'ятки" онлайн-журналу Свої.Сity спільно із платформою Свій дім. 

Лампонос. Зниклі професії Донбасу

Лампоноси* шахти «Бутівка»

*Лампонос — зникла шахтна професія, робітник, що розносив по гірничих виробках на місце праці нові, заправлені лампи. Лампоносами працювали в основному діти та підлітки. «На шахту прийшов він шістнадцятирічним підлітком. Спочатку працював лампоносом, а останні 29 років — вибійником» (Роб. газ., 25.1 1963, 2). «А перша професія, як вступив на шахту, була лампонос. Обвішають тебе лампами з ніг до голови, і тягнеш ти їх по всіх вибоях. Поки дотягнеш, половина згасне. Чекає, чекає на лампу забійник, сидить у темряві, а тут лампонос прилазить — також усі лампи згасли. Ну, буває, що зі злості й пне хлопця. Після лампоноса «ветродуями» ставали» (Жур. "Октябрь", 1959).

Міртов О.В. Словник донецького гірника (Етнографічний вісник Кн. 10, 1932)

Шановні дослідники історії гірничої справи та всі зацікавлені! Напередодні Дня Шахтаря ми, редакція сайту, маємо честь подарувати вам особливий скарб. Ми пропонуємо вам ексклюзивний доступ до скану рідкісного видання. Бажаємо вам приємних вражень під час вивчення цього видання та нехай воно надихне на нові дослідження та досягнення. Але спочатку пропонуємо ознайомитися з історією цього видання та його пошуками.

Білецька В.Ю. Шахтарські пісні (Етнографічний вісник Кн. 5, 1927)

Білецька В.Ю. Шахтарські пісні // Етнографічний вісник. – 1927. – Кн. 5. – С.50-71.

«Коли доводиться говорити про порівнюючи малу дослідженість та відсутність наукової розробки українських лірично-побутових пісень взагалі, то відносно нових побутових пісень, що виникли за останній час в зв’язку 8 розвитком фабричного та промислового життя на Україні, треба зазначити) що не тільки будь яких дослідів, а й самих матеріялів бракує зовсім. Так, принаймні, стоїть справа з Донбасом та з донбасівськими шахтарськими піснями.

Донбас, як центр кипучої камінно-вугільної промислової діяльності, що неймовірно швидко розвинувся протягом кількох останніх десятиліть, де побудовано величезну кількість підприємств різного калібру, де скупчено десятки тисяч робітничого люду, загнаного безземеллям в глибокі шахти, — все це не могло не спричинитись до розвитку відповідної творчості, до появи пісень, в яких відбилась би в той чи пінний спосіб праця, побут і настрої робітника-шахтаря.

Чи ж є де зафіксовані цей побут і творчість, що створилась в умовах праці, повної небезпеки? Чи вживали якихось систематичних заходів в цьому напрямку? Не помиляючись можна сказати, що ні. Коли що й маємо, то тим здебільшого зобов’язані художній літературі (Черкасенко, Серафімович, Пильняк та инш.).

Збирачі українського фольклору, захоплені збиранням матеріялів з минулого життя України, не звертали уваги на шахтарів, більш того, умисне обминали їх творчість. Зіпсована "жаргонна" українська мова, частушка, як пануючий тип пісні, порівнюючи новий в українській усній творчості, мало привабливий зовнішній вигляд "промислового пейзажу", ці нові ознаки нового побуту індустріалізованої України, не пасували до завдань романтично настроєного українського збирача, якого більше вабили українські села коло Дніпра з їх безпосередньою поезією природи...»

Віра Білецька, Науковий співробітник Харківської Дослідчої Катедри Української Культури.

Завантажити PDF
Джерело: Електронна бібліотека "Історична спадщина України"

Кордюков В.В. Історичне минуле Покровського краю (2023)

Кордюков В.В. Історичне минуле Покровського краю / В.В. Кордюков — Івано-Франківськ: НАІР, 2023. – 204 c.

Вашій увазі пропонується книга, у якій піде мова про історичне минуле Покровського краю. Працюючи довгий час над вивченням цієї теми, авторові довелося звертатися до різних архівних установ і навіть створити власний архів.

Книга складається з восьми окремих досліджень, частина яких уже раніше була опублікована. Та минув час, і з появою нових архівних матеріалів виникла потреба в їх переробці та доповненнях. Частина статей на підставі архівних матеріалів друкується взагалі вперше. Є дослідження про населений пункт, який за своїм територіальним розташуванням не відносився до Покровського краю, але межував з ним і свого часу здійснював новаторський вплив на Покровщину. Значна увага приділяється темі засновників села Гришине, яка й сьогодні є дискусійною серед краєзнавців нашого краю, тому у статті розглянуті всі версії з прив’язкою їх до архівних матеріалів і встановлення більш реальних фактів. Уперше, використовуючи архівні джерела, розповідається про учбові заклади в селі Гришине (жіноче та чоловіче училища); нове дослідження про юдейський погром у селі  Гродівці; переглянута версія щодо витоків річки Казенний Торець та річки Журавки тощо. У проєкті наводяться маловідомі архівні матеріали та мапи, кожен висновок має посилання на них, використано багато цікавої та маловідомої літератури. Окремий розділ присвячений старим будівлям міста та їхнім змінам за тривалий час. 

Автор проєкту започатковує перший крок для створення великого й ретельного фотоальбому про місто Покровськ, де була б зібрана чимала кількість світлин різного періоду часу. Загальна мета даного проєкту – розповісти й нагадати мешканцям краю про маловідомі та забуті сторінки нашої історії.

Завантажити PDF
Макет надано автором книги.

Почвенная карта Славяносербского уезда Екатеринославской губернии (1906)

Ґрунтова карта Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії 1906 року. Літографія І.Б. Малаховського в Катеринославі. Масштаб: 3 версти в англійському дюймі (1:126 000).

Завантажити (16 мб, ‪11 929 x 8 489‬ px)

Курило В.С., Набока О.В., Забудкова О.А. Нариси історії Луганщини (2023)

Нариси історії Луганщини / Курило В.С., Набока О.В., Забудкова О.А. — Полтава, Київ: Талком, 2023. – 301 с.

Вийшла друком нова книга з історії Луганщини. До праці включені різнопланові нариси з історії Луганщини, написані авторами в різні роки з використанням широкого кола джерел і літератури. Розглядаються окремі питання стародавньої та середньовічної історії краю, його становище під час козацького освоєння XVI–XVIII ст., місце в суспільно-політичних процесах Наддніпрянської України, роль іноземців у промисловому освоєнні регіону, події Української революції 1917–1921 рр. та трагічні сюжети 1920-1940-х рр. 

Книга розрахована на широке коло читачів, всіх, хто цікавиться історією, сучасністю й переймається майбутнім Луганщини.

Завантажити PDF з сайту бібліотеки ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка"

Шубін — елемент нематеріальної культурної спадщини Донецької області

За результатами засідання обласної комісії з формування обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Донецької області, яке відбулося 30 березня 2023 р., до переліку додано три нових елементи, серед яких — персонаж шахтарського фольклору Шубін і легенди про нього.

Російсько-українська війна: знищення соляної промисловості Донбасу

Наслідки артилерійського обстрілу Соледара. Фото: Aris Messinis AFP Scanpix LETA, травень 2022 р.

Російське вторгнення в Україну мало серйозний вплив на соляну промисловість цього регіону. Донецька область відома своїми багатими соляними родовищами, які мали велике економічне значення для регіону та всієї країни. Російська військова агресія призвела до руйнування надземних будівель виробничого комплексу та інфраструктури транспортування солі. Це призвело до повного припинення добування солі в регіоні та втрати робочих місць для місцевого населення. З квітня 2022 року найбільше в Європі підприємство з солевидобутку, через бойові дії, повністю зупинило свою роботу.