Каталь. Зниклі професії Донбасу

Каталь. Сталінський металургійний завод, 1928-29 рр.

Каталь — робітник на доменній печі, що викочує або підвозить які-небудь вантажі вручну, тачкою. Серед багатьох металургійних професій того часу, одна із найскладнішою була професія каталя. Каталі працювали як на колошнику доменної печі так і на рудних дворах доменних цехів. Для того щоб виготовити пуд металу в доменній печі споживається багато вугілля, руди та вапняку. Подання всіх цих матеріалів до печі входило в обов'язки каталя. Це було однією з найпоширеніших професій на старих металургійних заводах.

"На роботу каталя брали лише сильних та витривалих. Не кожен може протягом зміни навантажити на "кози", перевезти і розвантажити близько 2000 пудів залізної руди... За 12 і більше годин роботи на заводі платили - 70-80 копійок - по копійці за "козу", а на кожну "козу" вантажили ні мало, ні багато 25-30 пудів руди. Двір був весь у вибоїнах, повороти вузькі, колії розбиті..." — із спогадів доменщика І.Г. Коробова о праці каталей на Макіївському металургійному заводі.

Праця каталів на колошнику використовувалася до винайдення механізованого нахиленого мосту. У СРСР каталі використовувалися на рудних дворах окремих заводів до кінця Другої світової війни.