Admin Control Panel 

  ЗаписиСторінкиНалаштуванняДизайнHTMLКоментаріAdSenseСтатистикаЕфективністьGoogle АналітикаВихід 

MyMenu

Drop Down MenusCSS Drop Down MenuPure CSS Dropdown Menu

четвер, 26 серпня 2021 р.

Тадей Секунда. Технична термінольогія. Вип. ІІІ. Гірництво (1919)

Тадей Секунда. Технична термінольогія. Вип. ІІІ. Гірництво. — Київ: Друкарь, 1919. – 22 с.

Тадей Секунда (1892 — ?) — інженер-механік, лексикограф, голова Технічної секції Правописно-термінольогічної Комісії УАН, надалі у 1920-ті роки співробітник Інституту української наукової мови (ІУНМ). Т.  Секунда вважав, що українська термінольогія повинна використовувати найперше народні технічні терміни, а уводження новотворів (роблених слів) слід робити в останню чергу. Тому він ще до 1917 р. уважно збирав народні технічні терміни на різних теренах, в т. ч. на заводах і виробнях безпосередньо із вуст робітників. Ось що він писав: «...Матеріали ці дуже багаті, а що вони фактично існують, то ми й не маємо права творити термінольогію, не використавши їх... Збирати матеріяли потрібно по всій території, що її залюднює український нарід... Складати українську термінольогію треба дуже обережно, щоб не засмітити мови невдалими термінами, а що це складання відбуватиметься під впливом чужих мов, то треба буде заздалегідь визначити хоча б певні загальні принципи щодо участи в ній чужих мов. Слід використовувати в перекладі чужомовних слів транскрипції першоджерела, а не мови ретранслятора.»

В добу 1920-х років Т. Секунда уклав важливий «Німецько-російсько-український словник термінів з обсягу механіки» (1925 р.). Основні засади складання української технічної термінольогії Т. Секунда сформулював у працях: «Важливе питання з обсягу української технічної термінології» (1921), «Принципи складання української технічної термінології» (1930).

В 1937 р. Т. Секунда був заарештований органами НКВС. Подальша його доля невідома.

Словники на Чтиві

пʼятниця, 20 серпня 2021 р.

R.I.P. Николай Николаевич Ломако (1953 - 2021)

nikolay-lomako

17.08.2021 остановилось сердце дорогого друга и замечательного человека, архитектора и краеведа города Лисичанска Николая Николаевича Ломако.

Николай Ломако является легендарной фигурой для историко-культурного и краеведческого сообщества Луганщины и Украины. Автор и соавтор книг "Лисичанск: история в улицах" (2004), "Давня історія Сєвєродонецька" (2009), "Террафоксы и другие лисичане" (2010), "Роты полка Депрерадовича" (2010). Картографические работы Николая Ломако опубликованы в 9 томе Энциклопедии истории Украины (2012) и Историческом атласе Украины (2015). А также является автором множественных краеведческих публикаций представленных на нашем сайте.

середа, 4 серпня 2021 р.

Геологическое строения области сочленения герцинских структур Донбасса, Урала и Тянь-Шаня (1969)

Геологическое строения области сочленения герцинских структур Донбасса, Урала и Тянь-Шаня (обзор взглядов) (1969)

Арипов А.А., Ахмеджанов М.А., Борисов О.М., Курбаниязов К.К. Геологическое строения области сочленения герцинских структур Донбасса, Урала и Тянь-Шаня. — ФАН УзССР, Ташкент, 1969. – 131 с.

В работе дается исторический обзор существующих представлений о геологическом строении палеозойского фундамента области сочленения герцинских структур Урала, Донбасса и Тянь-Шаня. Приведено большое количество схем (более 60 штук), иллюстрирующих разнообразие подходов к решению проблемы на различных этапах геологической изученности области.

Книга предназначена для широкого круга исследователей, интересующихся вопросами региональной геологии Средней Азии. Необходимым условием правильного решения любой научной проблемы является обобщение научного наследия предыдущих, а также представлений и материалов современных исследований. Такая полезная и благодарная работа выполнена авторами настоящей книги. Из ее содержания очевидно, что проблема связи Урала и Донбасса с Тянь-Шанем — одна из старейших в геологии — остается актуальной и в наши дни и даже получает еще большую остроту.

Авторы добросовестно проработали почти всю многочисленную литературу, имеющую отношение к названной проблеме и, как нам кажется, сделали вполне объективное обобщение. Эту работу с интересом прочтут специалисты различных отраслей геологической науки и особенно те, кому близка проблема геологической и металлогенической связи двух крупнейших складчатых сооружений Евразии — Урала и Тянь-Шаня.

Скачать PDF