Кулiшов М.В., Ломако М.М. Конгресів Яр – геологічна пам’ятка Луганщини // Луганщина: краєзнавчі розвідки: матеріали ІІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф., 23 квіт. 2020 р., Старобільськ, Україна / ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка» [та ін.]. – Старобільськ, 2020. – С.185-191.
Конгресів Яр або Гельмерсенів яр – геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення у м. Лисичанськ Луганської області. Оголошено територією природно-заповідного фонду розпорядженням Ради Міністрів УРСР № 780 від 14.10.1975 року. Площа 20 га. Являє собою унікальне природне геологічне відслонення зони Північно-Донецького насуву – одного з найбільших диз’юнктивних (розривних) утворень Північного Донбасу середньокам’яновугільного віку [4, с. 22-23; 8, с. 72-73; 9, с. 159]. Розріз є одним з небагатьох на Донбасі, який добре ілюструє зчленування карбонових і верхньокрейдових утворень. Тут відслонюються пласти пісковиків, аргілітів, алевролітів, вапняків середнього карбону, які насунені на верхню крейду. У класичному розумінні геології старіші за віком породи знаходяться глибше, а зверху, рік за роком, період за періодом, нашаровуються молодші, в чіткій хронологічній послідовності. Але іноді ця шарувата пачка, під дією тектонічних сил, зсувається та мнеться в складки, або навіть перевертається, що й сталося з Північно-Донецьким насувом. Тут, давніші породи кам'яновугільного періоду перекрили молодші, крейдяного періоду. І через це, відслонення у Конгресовому ярі, має велике науково-пізнавальне значення.
Північно-Донецький насув – це велика геологічна структура, яка проходить вздовж майже всього м. Лисичанськ, та тягнеться на багато кілометрів, і є кордоном між відкритим та закритим Донбасом. Тобто вугленосні відкладення Донецького бассейну далі простягаються під покровом гірських порід більш молодшого віку. Конгресів Яр – це єдине природне відслонення розрізу Північно-Донецького насуву в Лисичанську. Схоже відслонення було штучно розкрито в старому кар'єрі Лисичанського содового заводу, біля устя р. Верхньої Біленької. Подібні відслонення – дуже рідкісне явище, тому кар'єр був виділений як геологічна пам'ятка (4, с. 22). Так само, ще один прояв Північно-Донецького насуву, оголошено як геологічну пам'ятку природи – Менчікурівській розріз, який знаходиться на північній околиці селища Георгіївка Лутугинського району, на лівому березі річки Вільхівка (права притока р. Лугані). Розріз отримав свою назву від колишнього хутора Менчикур (4, с. 23; 8, с. 119-120).
Конгресів Яр, розташований на східній околиці міста Лисичанськ, в 300 м від однойменної залізничної станції, має подвійну назву, яка використовувалася в різні історичні періоди, але кожна пов'язана з цікавими особистостями та подіями з історії геологічних досліджень Донецького басейну.
Перша назва – Гельмерсенів яр, пов'язана з діяльністю експедиції академіка Григорія Петровича Гельмерсена (при народженні Грегор фон Гельмерсен, нім. Gregor von Helmersen), яка в 1863 році відвідала Лисичанський рудник. На жаль, немає точних відомостей про особисте відвідування почесним академіком цієї балки, але все ж таки назва закріпилася та використовувалась, що підтверджується в працях відомого геолога Б.Ф. Мефферта, який провів масштабну дослідницьку роботу по геології Лисичанського району. «В верховьях оврагов между балками Лобов Яр и Осьмушкин Яр, <...> слои поставлены вертикально, и частью <...> опрокинуты на север» [6, с. 16]. «Лучший разрез можно наблюдать по балке Лобов Яр, между шахтами Скальковский и Дагмара, и далее по глубокой балке Гельмерсеновой» [6, с. 18].
У перший раз академік Г.П. Гельмерсен відвідав Донецький вугільний басейн в 1863 році, де по дорозі з кам'яновугільних копалень Голубівки, він попрямував у Лисичанськ, а звідти на Луганський завод [2, с. 188, 194; 3, с. 616]. «Григорій Петровичъ въ 1863 г. получилъ отъ г. министра финансовъ порученіе изслѣдовать Луганскій горный округъ, съ тѣмъ чтобы предложить нужныя мѣры для усиленной и болѣе раціональной разработки мѣсторожденій каменнаго угля и желѣзныхъ рудъ, а равно и опредѣлить тѣ пункты Донецкаго каменноугольнаго бассейна, которые со временемъ могли-бы снабжать каменнымъ углемъ южную Россію вообще и строившіяся въ то время южныя желѣзныя дороги въ особенности. Осмотрѣвъ тѣ изъ мѣсторожденій каменнаго угля и желѣзныхъ рудъ, которыя расположены ближе къ мѣстамъ сбыта, Гельмерсенъ имѣлъ случай убѣдиться въ громадныхъ богатствахъ ископаемаго топлива и желѣза, заключающихся въ нѣдрахъ Донецкаго кряжа.
Кромѣ того Григорій Петровичъ тутъ же указалъ на важность геологическо-геодезической съемки всего пространства, занятаго Донецкимъ кряжемъ и составленіе пластовой карты, съ цѣлью болѣе подробнаго ознакомленія съ минеральными его богатствами. Вслѣдствіе сего, по распоряженію министерствъ военнаго и финансовъ, составлена была пластовая карта Донецкаго каменноугольнаго кряжа, которая обнимаетъ собою значительныя пространства Земли Войска Донскаго и Екатеринославской губерніи. При этомъ западная часть Донецкаго каменноугольнаго бассейна была изслѣдована и нанесена на карту гг. Носовыми подъ непосредственнымъ наблюденіемъ Григорія Петровича» [7, с. 12-13.]. У наукових працях Г.П. Гельмерсена, опублікованих після експедиції в «Горном журнале», було детально описано геологію Лисичанська та околиць. «Для изслѣдованія напластованія, эти овраги представляютъ много удобства. Мы поднимались по некоторымъ изъ нихъ, изучивъ, предварительно подробную карту окрестностей Лисичанска» [1, с. 113].
Після XVII сесії Міжнародного геологічного конгресу, що проходив в 1937 р. в Москві, та відвідування вченими Лисичанська, Гельмерсенів яр отримав нову назву – «Конгресів Яр», яка навіть трохи співзвучна зі старою.
Міжнародний геологічний конгрес (МГК) (англ. International Geological Congress IGC) – вищий всесвітній з'їзд геологів, який проводиться з 1878 року в різних країнах. 1-я сесія міжнародного конгресу, на яку зібралися геологи Європи та Північної Америки, з метою розробки універсальної стратиграфічної шкали та створення міжнародних геологічних карт великих регіонів, що включають територію кількох держав, відбулася в Парижі в 1878 р. Міжнародний геологічний конгрес традиційно проводиться один раз в 3-4 роки, по черзі на різних континентах. За час існування конгресу в колишній Російській Імперії та CCCP були проведені три сесії: 7-й в Санкт-Петербурзі (1897, президент – О.П. Карпінський), 17-й (1937, президент – І.М. Губкін) і 27-й (1984, президент – Є.О. Козловський) в Москві.
Відкриття XVII сесії Міжнародного геологічного конгресу відбулося 20 липня 1937 р. в Москві. У ньому брали участь 2362 геологи з 50 країн. Президентом оргкомітету був керівник геологічної служби країни в 1930-1939 рр. – І.М. Губкін, а генеральним секретарем – найвідоміший геолог і мінералог О.Є. Ферсман. У роботі конгресу брали участь академіки В.І. Вернадський, А.Д. Архангельський, Д.В. Налівкін, О.О. Борисяк, В.А. Обручев. Почесним президентом був обраний О.П. Карпінський, але він помер за рік до конгресу 15 липня 1936 р.
Основні теми 17-го Міжнародного геологічного конгресу стосувалися підрахунку світових запасів нафти, кам'яновугільних родовищ, пермської та докембрійської системи, тектоніки Азії та геології Арктики, геофізичних і геохімічних досліджень. Для учасників конгресу були організовані Північна (Карелія, Кольський півострів), Південна (Україна, Донецький басейн, Крим), Пермська (Передуралля), Нафтова (Азербайджан, Грузія, Дагестан, Перм, Башкирія), Сибірська (від Свердловська до Новосибірська), Уральська, Новоземельна (архіпелаг Нова Земля) та Підмосковна екскурсії.
«Для ознакомления с Донбассом намечено семь экскурсий. Маршруты этих экскурсий дадут возможность ознакомиться с геологическим строением северной, западной, южной и восточной частей Донбасса. Таким образом посетители Донбасса будут иметь возможность ознакомиться с двумя темами, выдвигаемыми конгрессом: 1) пермскими отложениями Донбасса и границей между пермью и карбоном и 2) геологией Донбасса» [11, с. 44-45].
Третій маршрут геологічної екскурсії по Донецькому басейну охоплював: Ірмінський рудник, район Успенки, с. Черкаське, Матроський купол (Тошковський рудник) та Лисичанськ. Екскурсія знайомить геологів з північною межею Донбасу, взаємовідносинами карбону, тріасу, крейди та третинних відкладень. Особлива увага зверталася на тектоніку та фази складкоутворення [11, с. 44].
«Дорога в Лисичанск идет вдоль северной границы Донбасса, по высокому правому берегу Северного Донца. У с. Верхнего, на берегу Донца, расположен большой содовый завод, мимо которого проезжает экскурсия. За содовым заводом начинаються шахты треста Лисичанскуголь. Экскурсанты осматривают разрез к северо-востоку от шахты им. тов. Рухимовича в овраге между балками Осьмушкин яр и Лобов яр против водонапорной башни ст. Лисичанск. <...> В данном разрезе совершенно отчетливо определяются тектонический контакт между палеогеном и триасом и участие палеогена в надвиге [11, с.79-80]. <...> Этот надвиг прослеживается по простиранию и далее на юго-восток. Он виден на поверхности менее отчетливо, так как тектонический контакт здесь проходит внутри отложений мела [11, с. 81]. <...> После осмотра описанного нарушения экскурсия направялеться к ст. Лисичанск, где маршрут третьей экскурсии заканчивается» [11, с. 82].
На сьогодні геологічна пам'ятка «Конгресів Яр» знаходиться в дуже занедбаному стані – немає жодної таблички про заповідний статус території, а частина яру засмічена побутовими та будівельними відходами, які місцеві жителі скидають в яр. Але, ще більше хвилюють повідомлення зі ЗМІ про те, що Лисичанська міська рада поставила питання про ліквідацію статусу геологічної пам'ятки державного значення «Конгресів Яр» [12], ця дія може реально погубити унікальний пам'ятник природи України.
Рішенням від 21.08.2003 року № 9/13 Луганська обласна рада вирішила скасувати статус геологічних пам’яток природи місцевого значення та клопотати перед Міністерством екології та природних ресурсів України про скасування статусу геологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення «Конгресів Яр». Депутати Лисичанської міської ради направили звернення Міністерству екології та природних ресурсів України щодо скасування статусу геологічної пам'ятки державного значення через те, що численні зсуви й дерева перекрили унікальне відслонення. В листі від 05.10.2012 р. № 19542/09/10-12 Міністерство екології та природних ресурсів України відмовило у скасуванні статусу пам’ятки природи з посиланням на те, що відслонення Північно-Донецького насуву, хоча і стало недоступним до огляду, воно залишилось збереженим, та перебуває у стані консервації, а скасування статусу може привести до його втрати у разі добувних та інших робіт [10].
Не дивлячись на те, що стан геологічної пам'ятки залишає бажати найкращого, топонім «Конгресів яр» повернувся на карту Лисичанська – вулиця Гайового, яка розташована вздовж західного схилу яру, з 2015 року стала мати нову назву – вул. Конгресів Яр.
Джерела та література
1. Гельмерсен Г.П. Донецкий каменноугольный кряж и его будущность в промышленном отношении // Горный журнал. – 1865. – № 1. – С.89-119. 2. Гельмерсен Г.П. О залежах каменного угля и железных руд в Польше и Донецком горном кряже и о залежах каменного угля в Курляндии и Восточной Пруссии // Горный журнал. – 1873. – № 8. – С.182-212. 3. Гельмерсен Г.П. Отчет генерал-лейтенанта Гельмерсена о геологических исследованиях, произведенных в 1864 году на Самарской луке, в Крыму и в Донецком кряже // Горный журнал. – 1865. – № 3. – С.573-619. 4. Геологические памятники Украины: Справочник-путеводитель / Коротенко Н.Е., Щирица А.С., Каневский А.Я. и др. – К.: Наукова думка, 1985. – 156 с. 5. Гудковский Е.П. Музей под открытым небом «И память ожила...» (фотоальбом) — Лисичанск, 1993. – 35 с. 6. Мефферт Б.Ф. Геологический очерк Лисичанского района Донецкого бассейна (Геологический комитет. Материалы по общей и прикладной геологии. Вып. 65). – Ленинград: тип. им. Гутенберга, 1924. – 63 с. 7. Очерк пятидесятилетней ученой деятельности Г.П. Гельмерсена // Горный журнал. – 1878. – № 4-5. – С.1-36. 8. Природно-заповідний фонд Луганської області // О.А. Арапов, Т.В. Сова, В.Б. Фєрєнц, О.Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганськ: ВАТ «ЛОД», 2008. – 168 с. 9. Природно-заповідний фонд України: території та об'єкти загальнодержавного значення. – К.: ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації», 2009. – 332 с. 10. Рішення Лисичанської міської ради депутатів № 39/698 від 22 листопада 2012 року [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://lis.gov.ua/2011-03-25-08-36-56/resheniya/resheniya-sessij-gorodskogo-soveta/387-resheniya-sessij-gorodskogo-soveta-6-sozyva/resheniya-39-sessii-6-go-sozyva.html. 11. Южная экскурсия. Донецкий каменноугольный бассейн (Донбасс). Издание Международного геологического конгресса XVII сессия. / под ред. П.И. Степанова. – Л.;М.: ОНТИ НКТП СССР. Главная редакция геолого-разведочной и геодезической литературы, 1937. – 114 с. 12. В Лисичанске уничтожили геологический памятник государственного значения - экоинспекция [Електронний ресурс] / ОстроВ. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://www.ostro.org/lugansk/society/news/552861/.
Скачать PDF
Автор фото: М.М. Ломако