Подов В.І. До історії відкриття кам'яного вугілля в Донбасі (Український історичний журнал №7, 1989)

Подов В.І. До історії відкриття кам'яного вугілля в Донбасі / В.І. Подов // Український історичний журнал. – 1989. – № 7 (340). – С. 124-127.

Наприкінці першої чверті XVIII ст. було відкрито Донецький басейн. У 1722 р. російський рудознавець Григорій Капустін повідомив про розшукані ним на Дону у козачих містечках поклади кам’яного вугілля. 28 грудня того ж року Берг-колегія відправила його та солдата М. Стовбового: «...На Дон, в казачьи городки близ Кундрючья городка в Оленьих горах да в Воронежскую губернию близ города Середы под село Белогородье того каменного уголья и руд копать в глубину сажени три и более и, накопав пудов по пяти, привезти к Москве...» Він виконав доручення й привіз зразки руди та вугілля, але іноземні спеціалісти дали негативну оцінку їх якості. Берг-колегія почала готувати нову експедицію. Очолити її запросили англійця Ніксона. Г. Капустін теж увійшов до її складу. Він мав показати місця, де брав вугілля та руди. Тут важливо підкреслити таку деталь: місцевість (Кундрючі містечка на Оленячих горах) у документах колегії та у звітах Г. Капустіна була окреслена досить точно. Знаходилася нона у східній частині Донбасу, у межах нинішньої Ростовської, а Білогір’я — у Воронезькій області. У той час, у кінці 1721 р., бахмутські солевари відшукали кам’яне вугілля в самому центрі Донбасу — у Бахмутськін провінції. 20 січня 1722 р. до Берг-колегії було відправлено «для объявления разных руд для проб в двух бочонках да еще в боченке земляного уголья, которые де обысканы близ Бахмутских соляных заводов». Через два роки, 23 січня 1724 р, з Бахмута від лантрата М. Вепрейського та капітана С. Чиркова у Санкт-Петербург на ім’я Петра І надійшло донесення. У ньому повідомлялося, що з Бєлгородської провінції до Бахмута для добування й апробації «вновь изысканных земляных угольев и соляных вод... прислано 194 человека. И теми работными людьми оное уголье окапывано в горе по мере: в длину пятнадцать сажен, в вышину десять сажен. И оное земляное уголье употребляется ныне на бахмутские соляные заводы в казенные кузницы на латание солеваренных сковород и на другие поделки».

Скачать PDF
Источник: Інститут історії України НАН України

Мнение автора, изложенное в статье, может не совпадать с мнением и позицией Администрации сайта. Размещается для общего ознакомления, так как касается открытия угля в Донецком бассейне. С более новым исследованием о местонахождении балки Скелеватой можно ознакомится по ссылке.