Кулiшов М.В., Ломако М.М. Шарль Плюм'є – маловідомий бельгійський гірничий інженер і підприємець / Грані історії: зб. наук. праць. Спеціальний випуск – матеріали IІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Бахмутська старовина: краєзнавчі дослідження – 2019». — Київ, 2019. – Вип. 2(10). – С.97–100.
Останні роки поступово відкривається все більше прихованих за радянських часів сторінок історії, зокрема розміщенння іноземних промислових інвестицій та підприємництва в Україні наприкінці XIX – початку XX ст. Розвиток гірничо-металургійної промисловості в Донецькому кам’яновугільному басейні відбувався за участі капіталу підприємців з Бельгії, Франції, Англії, Німеччини, Голландії та інших європейських країн. Особливо значним був вплив бельгійського підприємницького капіталу. Вугільні й залізні копальні, металургійні заводи в Донбасі були найбільш важливими напрямками діяльності бельгійських інвесторів у Російській Імперії. Вони становили 78% від загального обсягу всіх бельгійських інвестицій [1].
Метою цього дослідження є висвітлення раніше невідомих фактів з біографії бельгійського гірничого інженера й підприємця Шарля Плюм’є (Charles Plumier), на російський манер Карла Францовича, який працював у кінці XIX – початку XX ст. на теренах Бахмутського повіту. Вперше до наукового обігу вводиться його портрет, зображений на груповому знімку службовців горлівської шахти «Альберт» [Додаток 1].
Груповий знімок службовців горлівської шахти «Альберт», подарований на добру пам’ять директору К.Ф. Плюм’є в 1901 році, знайдений науковим співробітником М.М. Ломако в фондах Лисичанського краєзнавчого музею [2]. При прийнятті до фондів, рудник був помилково прийнятий за лисичанський.
П’ятий рудник «Альберт» було закладено в 1889 році «Товариством Південноросійської кам’яновугільної промисловості». За спогадами старих шахтарів нова шахта акціонерного товариства була за рахунком п’ятою і тому в народі її стали звати просто п’ятим рудником, а директор привласнив їй ім’я свого сина Альберта [3]. Зараз це шахта № 5 ім. В.І. Леніна в м. Горлівка. Але, на превеликий жаль, ще досі не відомо кому з синів директорів Товариства було присвячено це найменування. Багато питаннь по цій темі, ще до сих пір, залишаються відкритими.
На жаль, радянська краєзнавча література практично стерла з історії ім’я бельгійця, як і багатьох інших іноземних діячів, залишивши нам лише тільки зневажливі згадки, як наприклад – «бельгийский капиталист Плюмье» або просто «капиталист Плюмье». Але, вивчивши велику кількість дореволюційних довідкових видань по промисловим підприємствам Російської імперії, а також Статути товариств і цінні папери, вдалося не тільки встановити його ім’я, але і відомості про його підприємницьку діяльності в Донецькому басейні.
Шарль Плюм’є розпочав свою діяльність в одному з найстаріших та найпотужніших підприємств у Донецькому басейні – «Товаристві Південноросійської кам’яновугільної промисловості», на посаді управляючого та головного інженера горлівської группи шахт [4; 5]. За спогадами М. А. Кролікова, службовця з контори Товариства Південноросійської кам’яновугільної промисловості, будинок директора Плюм’є з садом розташовувався у Горлівці, по вулиці Конторській, біля головної копальні Товариства – Корсунської копальні №1. За радянських часів, у 30–40 рр., цей будинок був зайнятий редакцією газети «Кочегарка» [6].
Плюм’є також був співвласником алебастрового заводу при ст. Деконська (сучасне м. Соледар), а з 1899 року – член правління «Акціонерного Товариства Деконських заводів алебастрових і вогнетривких виробів і матеріалів». Товариство Деконських заводів засновано в 1899 р. для розвитку алебастрового заводу, що належав К.X. Шейблеру, О.Л. Янковському і К. Ф. Плюм’є, і для побудови заводу вогнетривких виробів [7; 8]. Варто відзначити, що і Олександр Людвигович Янковський, також служив керуючим в Товаристві Південноросійської кам’яновугільної промисловості [9]. Товариству Деконських заводів належав алебастровий завод, завод для виробництва вогнетривких виробів й алебастрові копальні. Шарль Плюм’є також був членом правління Товариства Дебальцевського механічного заводу (Societe de l'Usine Mechanique de Debaltzevo) [Додаток 2]. Механічний завод знаходився в півверсти від станції Дебальцеве і виготовляв: крокви, мости, котли, металеві частини доменних печей, резервуари, вагонетки, всі котельні та механічні роботи, чавунні виливки, болти, заклепки та ін. [10]. Плюм’є також був акціонером Анонімного Товариства дзеркальних заводів на півдні Росії (Compagnie des Glaces du Midi de la Russie (Societe Anonyme), заснованого в Шарлеруа (Бельгія), яке побудувало в 1899 році завод при ст. Костянтинівка [11]. У 1886 році Плюм’є було обрано одним з п’яти ревізорів цього Товариства. Ще ім’я Шарля Плюм’є зустрічається серед учасників 7-го Міжнародного геологічного конгресу, що проходив в 1897 році в Санкт-Петербурзі [12]. У конгресі взяли участь 704 делегата (949 учасників) з 27 країн. Протягом двох місяців учасники конгресу подорожували по Росіїський Імперії, від Уралу до Криму, відвідуючи незліченну кількість рудників, копалень і заводів.
З приходом радянської влади Шарль Плюм’є покинув країну, бо вже в 1929 році він числиться як почесний гірничий інженер у Списку дійсних членів Бельгійського геологічного товариства, проживаючи у Брюсселі [13].
Пошук нової інформації про маловідомих фундаторів промисловості Донецького басейну надасть певний поштовх подальшому дослідженню окремих сторінок історії промисловості України, що не знайшли поки достатнього висвітлення в краєзнавчій літературі.
Додаток 2. Підпис К. Плюм'є на акції Товариства Дебальцевського механічного заводу, 1905 р. |
Досліджується біографія та підприємницька діяльність Шарля (Карла) Плюм’є, маловідомого бельгійського гірничого інженера й підприємця, який працював у кінці XIX – на початку XX ст. на теренах Бахмутського повіту.
Ключові слова: гірничий інженер, Бельгія, Бахмут, Бахмутський повіт, Горлівка, Дебальцеве, Костянтинівка.
SUMMARY
The article studies the biography and entrepreneurial activity of Charles Plumier, a little-known Belgian mining engineer and entrepreneur who worked in the late 19th - early 20th centuries in Bakhmut County.
Keywords: mining engineer, Belgium, Bakhmut, Bakhmut County, Horlivka, Debaltsevo, Kostiantynivka.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Петерс Вим. Сталь у степу: пер. з англ. / Вим Петерс. – К., 2010. – С.32
2. Лисичанський міський краєзнавчий музей (ЛМКМ), науково-допоміжний фонд. – Інв. НВФ 3973
3. Тепло – людям: Рассказы горняков о прошлом и настоящем горловской шахты № 5 им. В.И. Ленина. / сост.: П.И. Скубко – Донецк: Донбасс, 1964. – С.11.
4. Жеребецький П.І. Горлівка. Науково-публіцистичні нариси. – Донецьк. Видавниче підприємство КП «Регіон», 2001. – С.38.
5. Annales de la Société géologique de Belgique. Tome Vingt-septième 1899–1900. – Liège: Société géologique de Belgique, 1899-1900. – P.XV. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://archive.org/details/annalesdela2718991900lieg/page/n15
6. Історія Горлівки в документах і матеріалах / Упоряд. Сусликов В.Є., Шевлякова Т.Ю., Маслова Л.В. та інш. – Горлівка: Поліпрес, 2008. – С.60.
7. Статистика акционерного дела в России. Вып.4. Ежегодник на 1901-1902 год. Личный состав всех правлений и ответственных агентств. Очерки деятельности крупных и выдающихся предприятий. – Санкт-Петербург, 1901. – С.222.
8. Указатель действующих в Империи акционерных предприятий и торговых домов: Сост. по данным, извлеч. из материала Отд. торговли, Особ. канцелярии по кредит. части и Деп. ж.-д. дел М-ва фин. Сведения об облигациях сост. Особ. канцелярией по кредит. части. Сведения о торговых домах сост. по офиц. данным учреждений М-ва вн. дел / Под ред. [и с предисл.] В.А. Дмитриева-Мамонова. – 2-е изд. Часть 2. Очерки деятельности и производств. – Санкт-Петербург: Э. Вернь, 1905. – С.89–90.
9. Горнопромышленный указатель Донецкого бассейна. Составлен В.М. Коробковым. – Харьков: Тип.-литогр. Зильберберг и сыновья, 1901. – С.183.
10. Там само. – С. 239–238.
11. Анонимное общество зеркальных заводов на юге России, учрежденное в Шарлеруа (в Бельгии) [Устав]. – Москва: Тип. Торгово-Промышленнаго Т-ва Т.И. Гаген, 1901. – С.23.
12. Congrès géologique international. Compte rendu de la VII session. – St. Pétersbourg, 1897 - P. LXXXIV. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://archive.org/details/compterendudelav01inte/page/n107
13. Annales de la Société géologique de Belgique. Тome cinquante-trois. 1929–1930. – Liège, 1929. – P. XXXV. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://popups.uliege.be/0037-9395/index.php?id=6096
Завантажити PDF