Контакти
RSS
Полторацький О.І. Форт Щербинівка. На Донбасі штурмовий місяць / Ол. Полторацький. — Харків-Київ: «Література і мистецтво», 1932. – 18 с.
Полторацький Олексій
Іванович (01.12.1905, Чернігів – 5.03.1977, Київ) — український радянський письменник, публіцист. Народився у сім’ї службовця. Вчився у київській гімназії,
пізніше – у залізнично-господарському технікумі. В 1926 р. закінчив Київський
ІНО. Працював у редакції журналу «Всесвіт». Учасник Другої світової війни, працював
у фронтових газетах «Красное знамя», «Придунайская правда», «Сталинский воин».
Брав участь у бойових діях. У повоєнні роки працював редактором журналів «Україна», «Вітчизна», «Всесвіт». Нагороджений двома орденами «Знак Пошани»,
срібною медаллю Всесвітньої Ради Миру. Автор численних книжок, серед яких:«Літературні
засоби. Спроба соціологічної аналізи» (1929), «Етюди до теорії кіно» (1930), «Всупереч правді життя. Нотатки про абстракціонізм» (1963); дорожніх заміток,
зроблених під час поїздок за кордон; біографічних романів «Дитинство Гоголя» (1954), «Юність Гоголя» (1957), «Мандри Гоголя» (1972), «Останні роки» (1976)
та ін.
Доклав руку до арешту й ув'язнення поета Остапа Вишні. У 1930 р. в журналі «Нова ґенерація» (№ 2-4) опублікував статтю «Що таке Остап Вишня» із брутальною ідеологічною критикою творчості гумориста. На його статтю «Ким опікуються деякі гуманісти» В. Стус написав листа до президії СПУ, в якому діагностував: «Ті, що займаються літературним вандалізмом, майже ніколи не помиляються. Досить згадати всіх цих санових, стебунів, шамот, моргаєнків, хінкулових, пронів, щупаків, гансів, агуфів... Чи не соромно українським письменникам, ЦК КПУ за те, що вони віддають на поталу полторацьким нашу літературу?» (1968).
Нарис «Форт Щербинівка» було опубліковано у 1932 р. Він показує, як проходить день секретаря Щербинівського шахтпартосередку т. Рудакова, з якими проблемами він стикається, з якими людьми йому доводиться працювати.
Скачать PDF
Специально для сайта предоставил Александр Панько (пгт Новгородское).