Контакти
RSS
Клименко В.Я. Нафта та природний газ Української РСР — Київ: АН УРСР, 1957. – 56 с.
У брошурі висвітлено розвиток нафтової та газової промисловості Української PCP за сорок років Радянської влади. Коротко описано походження нафти та газу і утворення нафтових та газових родовищ. Дана характеристика нафтовим та газовим родовищам Карпатської, Дніпровсько-Донецької з околицями Донбасу та Причорноморської з Кримом нафто-газоносних провінцій. Висвітлена якісна характеристика нафти та газів усіх провінцій, а також питання використання нафти і газу як палива і хімічної сировини.
Брошура розрахована на вчителів, учнів старших класів середньої школи, студентів та кваліфікованих робітників нафтової і газової промисловості.
«Родовища нафти та природного горючого газу в Дніпровсько-Донецькій западині та околицях Донбасу.
Другою нафто-газоносною провінцією, що була відкрита лишіе у 1936 р., є Дніпровсько-Донецька западина та околиці Донбасу, про нафтоносність яких вперше висловив думку М.С. Шатський ще у 1931 р., коли вивчав Роменські гіпсоносні породи та діабази Висачок.
В довоєнний час на Роменському соляному куполі було видобуто 7 тис. т нафти; невеликі притоки нафти були одержані на Висачківському соляному куполі.
В післявоєнні роки розшуки нафти були проведені в Сумській, Полтавській, Харківській, Дніпропетровській та Чернігівській областях. Досвід розвідувальних робіт показав, що в антиклінальних структурах, які прорвані соляними штоками, немає значних покладів нафти та газу, тому почали розвідувати структури, не прорвані сіллю.
Такі структури були знайдені у Дніпровсько-Донецькій западині: Радченківська, Сагайдацька, Михайлівська, Солохська, Зачепилівська, Шебелинська, Співаківська та ін. Всього виявлено в западині та на околицях Донбасу більше 100 структур.
«Родовища нафти та природного горючого газу в Дніпровсько-Донецькій западині та околицях Донбасу.
Другою нафто-газоносною провінцією, що була відкрита лишіе у 1936 р., є Дніпровсько-Донецька западина та околиці Донбасу, про нафтоносність яких вперше висловив думку М.С. Шатський ще у 1931 р., коли вивчав Роменські гіпсоносні породи та діабази Висачок.
В довоєнний час на Роменському соляному куполі було видобуто 7 тис. т нафти; невеликі притоки нафти були одержані на Висачківському соляному куполі.
В післявоєнні роки розшуки нафти були проведені в Сумській, Полтавській, Харківській, Дніпропетровській та Чернігівській областях. Досвід розвідувальних робіт показав, що в антиклінальних структурах, які прорвані соляними штоками, немає значних покладів нафти та газу, тому почали розвідувати структури, не прорвані сіллю.
Такі структури були знайдені у Дніпровсько-Донецькій западині: Радченківська, Сагайдацька, Михайлівська, Солохська, Зачепилівська, Шебелинська, Співаківська та ін. Всього виявлено в западині та на околицях Донбасу більше 100 структур.
Промислові поклади нафти та газу вперше були виявлені на Радченківській структурі, що розташована в 18 км від м. Миргорода Полтавської області. Радченківська структура являє собою вузьку антиклінальну складку північно-західного простягання. Обидві перикліналі її — поздовжні занурені частини гребеня складки, прорвані соляними штоками: північно-західна — Коцюбинським (гасенківським), а південно-східна — лейківським. [...]
Біля с. Шебелинки Харківської області відкрито найбільше в Радянському Союзі родовище природного горючого газу. Родовище являє собою велику брахіантиклінальну складку розміром 30км по довгій та 8 км по короткій вісях.
Газовмісними на Шебелинському родовищі є пермські відклади, в товщі яких уже виявлено чотири потужних газових горизонти. Зараз продовжується розвідка глибше залягаючих горизонтів.
Дебіти свердловин, які експлуатують газовмісні шари, досягають двох і більше мільйонів кубометрів газу на добу. Газовмісні шари мають значну товщину й простягаються па великій площі, тому це родовище надзвичайно багате на газ. На кінець 1957 р. Шебелинське родовище дасть біля 5 млн. м3 газу на добу, а на кінець шостої п’ятирічки видобуток газу на цьому родовищі збільшиться у 2—3 рази.
Тепер Шебелинське газове родовище вже постачає горючим газом Харків. Проектуються й будуть збудовані в шостій п’ятирічці газопроводи Шебелинка—Сталіне, Шебелинка—Харків—Воронеж—Брянськ (останній з’єднається з газопроводом Дашава—Москва), Шебелинка—Дніпропетровськ—Запоріжжя—Одеса. Таким чином, Шебелинське родовище природного горючого газу постачатиме газ ряду міст Української РСР і частково столиці нашої Батьківщини — Москві.
Крім ІІІебелинського газового родовища, в межах околиць Донбасу відкрито Співаківське родовище природного горючого газу. Свердловини № 3 та 5 на глибинах 576—621 м зустріли газовмісний шар, який дав фонтан газу. Розвідка цієї структури продовжується.
Описані родовища нафти та газу у Дніпровсько-Донецькій западині та на околицях Донбасу не вичерпують тих велетенських покладів нафти і газу, що знаходяться в надрах Дніпровсько-Донецької западини та околиць Донбасу. Це лише початок використання цих покладів. Є всі підстави вважати, що з виявлених у Дніпровсько-Донецькій западині 100 структур ще кілька десятків будуть нафто- та газоносними. Це говорить про наявність широких перспектив дальшого розвитку нафтової та газової промисловості у східних областях Української РСР».