Робота над складанням комплексного пляну господарства районів на 1931 рік закінчується. Перша спроба такого серйозного плянування проходила при дуже несприятливих умовах, оскільки райони не мали: твердих лімітів від центральних установ, крім НКЗ, по різних галузях господарства.
Держплян загіевнював, що ці ліміти будуть надіслані своєчасно, але лише в 20 числах січня були одержані більш-менш детальні вказівки НКФ про складання контрольних чисел бюджету, цієї „основи основ” місцевого господарства.
Відсутність лімітів, з одного боку, та перевантаженість поточними кампаніями окремих виконавців апарату, тих самих, що повинні дати свої передбачання до пляну на 1931 рік, значно гальмувало справу та спричинялося до того, що ці відомості Райплянові довелося збирати, як кажуть „на ходу“.
Наявність такого комплексного пляну є велике досягнення для району. Те, що було раніш не під силу окрузі з більшим апаратом, те зараз має район.
Безперечно, складені контрольні числа треба багато де в чому кореґувати та доповнювати, але це теж їх позитивна сторона, бо примушує докопуватися до окремих моментів, на які раніш не зверталося уваги.
Для виявлення природних багатств районів доцільно на сторінках журналу висвітлити досягнення тих чи інших районів. По нашому району маємо таке становище.
Озюмський район — район сільсько-господарський, але в той час він має значні перспективи щодо розвитку промисловости. Цьому сприяють багатства наших надр.
З геологічного погляду Озюмщина зв’язана з Донбасом, і є продовження Всесоюзної Кочегарки.
Природні багатства Озюмщини давно звернули на себе увагу відомих геологів, але тільки після революції розпочато систематичні геолологічні дослідження й розпочата промислова розробка наших фарбових глин, фосфоритів, вапняків та крейди.
Великі поклади фарбових глин у нас є в селах Сухо-Кам’янці, Червоному Осколі та Довгенькому.
Вохру і мумію у нас в районі переробляють два фарбові заводи — один Укрхемоб’єднання, другий промкооперативної артілі „Надрофарба".
Є у нас і високої якости глини, щоб виробляти цеглу. Тепер у нас є дві цегельні в Озюмі — РВК’у та „Надрофарби" і чотири маленькі кустарні по колгоспах району та одна в Яремівці артілі „Надрофарба".
Дуже значні у нас поклади фосфоритів, що як відомо вживаються на штучне угноєння.
Геологічно - розвідкові партії, що працювали в 1930 р. в нашому районі, встановили наявність 2½ міл. тонн фосфориту в районі сел Синичене, Яремівка і близько 1½ міліярда тонн фосфориту, в районі М. Комишувахи, Заводів та інш. Якість фосфоритів - 18½ — 19° фосфорної кислоти. Крім того значні родовища фосфоритів є у нас на Крем’янці.
Фосфорити добувають у нас Укрмінералооб’єднання в Озюмі та „Надрофарба" у М.Комишувасі. 1930 р. збудовано фосфоритно-помольний завод, який повинен скоро розпочати роботу.
Поклади вапняків у нас теж великі знаходяться вони на Крем’янці, у хут. Бабенковому, Кам’янці, Червоному Осколі та хут. Дінецькому. Товщина верстви досягає в деяких місцях до 14 метрів.
Лише в 1929 року у нас розпочаті промислові розробки вапняків на Крем’янці та хут. Бабенковому.
Багато ще у нас крейдяних покладів на Крем’янці, Синиченому, Яремівці, хут. Заводах та інш. Тепер крейду у нас добувають та перемелюють на 2-х новозбудованих крейдяних млинах Укрмінералооб’єднання та „Надрофарби".
Є багато гарних кварцових пісків та прошарки кам'яного вугілля (Червоний Оскіл) і навіть залізних руд близько хуторів С. Кам’янки, Топальського, Оришкина та Підлужного, зустрічається бурий залізняк, а в районі хут. Ковалівки та Наддінецького зустрічається й сірчаний колчадан.
Є у нас також прошарки лігніту в С.-Кам’янці та кремінь на Озюмській горі Крем’янець, у хут. Бабенковому та слободі Яремівці.
Все допіру подане свідчить про значні багатства наших надр але вони потрібують ще дослідів. Геологічні розвідки, що у нас провадилися в 1930 р., недостатні. Треба, аби Держплян вжив заходів, щоб ГЕОЛКОМ розвинув геологічні досліди надр нашого району.
Підходячи до складання контрольних чисел району з промисло- вости, ми розширили вказівки Держпляну з цього приводу й охопили не лише тільки місцеву промисловість, а зібрали докладні матеріали і про республіканську і про кустарну промисловість.
Держплян загіевнював, що ці ліміти будуть надіслані своєчасно, але лише в 20 числах січня були одержані більш-менш детальні вказівки НКФ про складання контрольних чисел бюджету, цієї „основи основ” місцевого господарства.
Відсутність лімітів, з одного боку, та перевантаженість поточними кампаніями окремих виконавців апарату, тих самих, що повинні дати свої передбачання до пляну на 1931 рік, значно гальмувало справу та спричинялося до того, що ці відомості Райплянові довелося збирати, як кажуть „на ходу“.
Наявність такого комплексного пляну є велике досягнення для району. Те, що було раніш не під силу окрузі з більшим апаратом, те зараз має район.
Безперечно, складені контрольні числа треба багато де в чому кореґувати та доповнювати, але це теж їх позитивна сторона, бо примушує докопуватися до окремих моментів, на які раніш не зверталося уваги.
Для виявлення природних багатств районів доцільно на сторінках журналу висвітлити досягнення тих чи інших районів. По нашому району маємо таке становище.
Озюмський район — район сільсько-господарський, але в той час він має значні перспективи щодо розвитку промисловости. Цьому сприяють багатства наших надр.
З геологічного погляду Озюмщина зв’язана з Донбасом, і є продовження Всесоюзної Кочегарки.
Природні багатства Озюмщини давно звернули на себе увагу відомих геологів, але тільки після революції розпочато систематичні геолологічні дослідження й розпочата промислова розробка наших фарбових глин, фосфоритів, вапняків та крейди.
Великі поклади фарбових глин у нас є в селах Сухо-Кам’янці, Червоному Осколі та Довгенькому.
Вохру і мумію у нас в районі переробляють два фарбові заводи — один Укрхемоб’єднання, другий промкооперативної артілі „Надрофарба".
Є у нас і високої якости глини, щоб виробляти цеглу. Тепер у нас є дві цегельні в Озюмі — РВК’у та „Надрофарби" і чотири маленькі кустарні по колгоспах району та одна в Яремівці артілі „Надрофарба".
Дуже значні у нас поклади фосфоритів, що як відомо вживаються на штучне угноєння.
Геологічно - розвідкові партії, що працювали в 1930 р. в нашому районі, встановили наявність 2½ міл. тонн фосфориту в районі сел Синичене, Яремівка і близько 1½ міліярда тонн фосфориту, в районі М. Комишувахи, Заводів та інш. Якість фосфоритів - 18½ — 19° фосфорної кислоти. Крім того значні родовища фосфоритів є у нас на Крем’янці.
Фосфорити добувають у нас Укрмінералооб’єднання в Озюмі та „Надрофарба" у М.Комишувасі. 1930 р. збудовано фосфоритно-помольний завод, який повинен скоро розпочати роботу.
Поклади вапняків у нас теж великі знаходяться вони на Крем’янці, у хут. Бабенковому, Кам’янці, Червоному Осколі та хут. Дінецькому. Товщина верстви досягає в деяких місцях до 14 метрів.
Лише в 1929 року у нас розпочаті промислові розробки вапняків на Крем’янці та хут. Бабенковому.
Багато ще у нас крейдяних покладів на Крем’янці, Синиченому, Яремівці, хут. Заводах та інш. Тепер крейду у нас добувають та перемелюють на 2-х новозбудованих крейдяних млинах Укрмінералооб’єднання та „Надрофарби".
Є багато гарних кварцових пісків та прошарки кам'яного вугілля (Червоний Оскіл) і навіть залізних руд близько хуторів С. Кам’янки, Топальського, Оришкина та Підлужного, зустрічається бурий залізняк, а в районі хут. Ковалівки та Наддінецького зустрічається й сірчаний колчадан.
Є у нас також прошарки лігніту в С.-Кам’янці та кремінь на Озюмській горі Крем’янець, у хут. Бабенковому та слободі Яремівці.
Все допіру подане свідчить про значні багатства наших надр але вони потрібують ще дослідів. Геологічні розвідки, що у нас провадилися в 1930 р., недостатні. Треба, аби Держплян вжив заходів, щоб ГЕОЛКОМ розвинув геологічні досліди надр нашого району.
Підходячи до складання контрольних чисел району з промисло- вости, ми розширили вказівки Держпляну з цього приводу й охопили не лише тільки місцеву промисловість, а зібрали докладні матеріали і про республіканську і про кустарну промисловість.