В північно-західній окраїні Донбасу та південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини між потужною товщею глин, що відповідають байосу та нижній частині бату, і верхньоюрськими вапняковистими породами залягає товща порід з рослинними рештками, яка Л.Г. Лунгерсгаузеном названа кам’янською світою. Нижня частина цієї товщі складена переважно пісковиками, серед яких поширені туфогенні; у верхній частині переважають різноманітні глини, що залягають у вигляді лінз і дуже змінюються по простяганню.
В пісковиках, особливо в їх нижній частині, на площинах наверствування є багато дрібного рослинного детриту, в лінзах глин (пісковикової товщі) зустрічаються черепашки Pseudomonotis та Ferganoconcha, обривки листя папоротей (особливо часто Coniopteris hymenophylloides) та гінкгових, рідше зустрічаються рештки офіур, дрібні хребці та ін.
Не виникає сумніву, що ці пісковики відкладалися переважно в морських умовах, правда з дещо опрісненою водою. Але це тільки в основному, бо вверху вже є лінзи, мабуть, континентальних порід. Верхня глиниста частина кам’янської світи, напевне, є націло континентальною. Тут в багатьох місцях є проверстки з корінням (болотні грунти) або потужні лінзи з корневищами хвощів, які чергуються з лінзами, де захоронилося листя.
В Кам’янці та Сухій Кам’янці з нижньої половини цієї глинистої товщі зібрано великі колекції добре збережених рослинних решток, які декілька разів опрацьовувались. Краще збереглися рослини в лінзах бурого залізняку, інші породи погано зцементовані й легко розкришуються, а тому зразки рослин з них зберігаються погано.
Скачать PDF