Гайко Г., Білецький В., Мікось Т., Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії) — Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. – 296 с.
Книга присвячена історії гірничої справи та підземного будівництва на теренах України і Польщі. Описані видатні пам’ятки гірництва та історичні підземні споруди, розглянуто початки промислового видобування корисних копалин і розвиток найбільш відомих гірничопромислових регіонів. Наведена історична, геологічна, гірничотехнічна інформація, показані приклади давніх гірничих технологій. Розповідається про сучасний стан, досвід відновлення та музеєфікації старих шахт і підземних споруд.
При підготовці матеріалів цього видання автори відвідали описані гірничі споруди, вивчали знайдені артефакти, брали участь у наукових дослідженнях окремих об’єктів. Для фахівців з гірничої справи, широкого кола інженерно-технічних працівників гірничовидобувної промисловості, студентів та всіх, хто цікавиться історією техніки й підземних споруд.
"Запропонована читачам книга є однією з перших спроб колективного дослідження такого значного і складного явища, яким є проблема розвитку гірничої справи та підземного виробництва на теренах України і Польщі. Українські та польські науковці завжди приділяли увагу вивченню історії гірничої справи своїх країн, оскільки гірництво є одним з найдавніших занять людини, яке надає поштовху її цивілізаційному поступу. Дослідження окремих галузей гірничого виробництва в регіонах України та Польщі досягло нині такого рівня, що з’явилася можливість узагальнення розрізнених, нерідко вузькорегіональних досліджень окремих феноменів гірництва та освоєння підземного простору.
Авторами, які є відомими фахівцями в галузі шахтного та підземного будівництва, розробки родовищ та збагачення корисних копалин, реновації підземних споруд, зроблена успішна спроба з’ясувати найважливіші аспекти даної проблеми та створити узагальнюючу працю про еволюцію гірничої справи в цих країнах. У рецензованій роботі авторами прийнято єдиний підхід до вивчення історії гірничої справи і підземного будівництва у країнах-сусідках — Україні та Польщі.
Матеріали книги згруповані у два розділи, один з яких присвячено історії гірничої справи в Україні, а другий — в Польщі. Структура обох розділів книги у відповідності з прийнятим підходом до висвітлення матеріалів дуже близька. Перша частина книги (майже дві третини за обсягом) так і зветься: "Історичні шляхи освоєння надр України". Друга частина — "Історія гірництва та підземних споруд на теренах Польщі" — це останні за часом дослідження історії гірничої справи польських вчених Тадеуша Мікося та Януша Хмури. Об’єднання під однією обкладинкою матеріалів з історії українського та польського гірництва пояснюється не тільки багаторічною плідною співпрацею авторів книги, але й близькістю наших культур і народів, зацікавленістю у більш глибокому пізнанні один одного.
Автори відкривають перед читачами картину цікавого, навіть загадкового і, як виявляється, розвинутого світу давнього гірництва. Рецензована праця — це ще один крок, який наближає нас до розуміння інтересів та ідеалів наших предків, їх устремлінь, культурного і цивілізаційного рівня. У ній відображено історичні шляхи освоєння надр в таких цікавих гірничодобувних країнах, як Україна і Польща, становлення та розвиток гірничої справи на теренах яких пов’язані з появою перших поселенців — землеробів і скотарів, що займалися видобуванням кременю для виробництва знарядь праці. Ґрунтовний нарис в монографії присвячений неолітичній копальні кременю Кшемьонки (Польща), яка вписана в реєстр світової промислової спадщини. Значну увагу автори приділили пам’яткам давніх епох, які характеризують початковий етап земельних та гірничих робіт в суспільному розвитку людини — артефактам трипільської культури, грандіозним земляним спорудам — курганам та укріпленням (Змієвим валам); культурній пам’ятці України Кам’яна могила в околицях Мелітополя — найдивовижнішому об’єкту природного походження, освоєному з метою захисту, притулку та як місце церемоній сакральних культів.
Цікавий нарис присвячено історії відкриття і вивчення стародавніх пам’яток металургії і гірництва в басейні Сіверського Дінця, зокрема мідного рудника бронзової доби Картамиш, який за масштабами і вагомістю займає пріоритетне місце, а за збереженістю являє собою унікальну територію для вивчення давнього минулого і Європи, і Євразії загалом, для відтворення розвитку техніки і технології того часу.
Викладені в окремих нарисах матеріали розкривають різноманітні аспекти історії гірництва: освоєння родовищ кам’яної солі в Карпатах та на Донбасі (Україна), Величка (біля Кракова) та в Бохні (Польща); вугілля в Донбасі та Нижній і Верхній Сілезії, нафти в Прикарпатті, золота в українському Закарпатті та польському Злотому Стоці; залізних руд Криворіжжя; марганцю Нікопольського басейну; ртуті Микитовського родовища на Донбасі; родовища крейди в Хелмі (Польща); еволюцію гірничої техніки, археологічні дослідження і реновацію давніх рудників, підземні об’єкти (шахти, печери, катакомби) як пам’ятки культури становлення гірничих традицій. Цілком доцільним видається те, що автори об’єднали нариси про історичні підземні споруди та шахти і рудники. Це відповідає сучасному погляду на спільну спадщину гірництва та підземного будівництва як взаємодоповнюючих форм освоєння земних надр.
Велика увага в рецензованій монографії приділена розвитку природознавчих уявлень в Україні та Польщі (історії гірничої освіти і науки, становленню гірничої науки і освіти в Україні). Зауважимо, що питання про початки формування і розповсюдження гірничих знань в Україні як предмет історичного аналізу ставиться авторами, можливо, вперше.
Провівши для широкого загалу екскурс в історію українського та польського гірництва й підземного будівництва, який показав їх тисячолітні виміри, значні утилітарно-промислову й культур-но-цивілізаційну функції, та розкривши науково-технічну, історико-культурну цінність об’єктів гірництва автори не ставлять крапку. Вони намагаються знайти відповідь на нез’ясоване ще питання: "Що далі?". Що очікувати в майбутньому від гірничих та дотичних галузей? Як протікатиме їх майбутній розвиток? У післямові автори спробували хоча б означити основні вектори розвитку гірничої галузі в майбутньому.
Автори книги, що рецензується, за останні роки виконали важливі наукові дослідження окремих історичних об’єктів гірничої справи, відвідали описані гірничі споруди, вивчили знайдені артефакти. Всі ці дослідження отримали своє відображення в монографії. Цінність багатьох матеріалів полягає не тільки в висвітленні малодосліджених аспектів проблеми, але і в аналізі їх в тісному зв’язку з актуальними завданнями сучасного природокористування.
Важливою особливістю книги є багатий ілюстративний матеріал з авторських архівів, який допомагає уявити світ старого гірництва. Позитивною рисою рецензованої праці є широкий діапазон досліджуваних питань. Робота відрізняється багатоплановим підходом до проблеми.
Поряд з цим слід відзначити, що книга не позбавлена і певних недоліків. Так, показуючи історію золотовидобування дуже коротко, фрагментарно описано видобування золота в Мужієво. Зовсім нічого не сказано про скіфське золото України. Викладаючи історію нафтовидобування в Україні, автори обмежуються Прикарпаттям та замовчують історію освоєння нафтоносних районів Лівобережної України — Полтавщини, Харківщини. Монографія значно виграла б, якби містила цю інформацію. Логічно, якщо подальші роботи авторів будуть спрямовані на дослідження нових сторінок українського гірництва, то було б доцільним включити цей матеріал в наступне видання книги.
Допущені в праці й окремі фактичні та інші неточності. Звичайно, це пояснюється тим, що, можливо, вперше у вітчизняній практиці в монографії з історії гірництва розглядається таке широке коло досліджуваних питань. Зазначені недоліки не впливають на позитивну оцінку монографії. Рецензована праця істотно доповнює наші уявлення про історію гірництва і гірничі науки в Україні.
У процесі подальшої розробки теми необхідно грунтовніше розкрити деякі проблеми. Так, на спеціальне дослідження заслуговує історія відкриття і розробки родовищ уранових та рідкісних руд (цирконових, титанових) України, які освоєні вперше в СРСР та мають світове значення; родовищ вапняків та доломіту, каолінів і ряду інших корисних копалин, якими багаті наші надра.
Загалом рецензована монографія написана на належному теоретичному рівні. Написана захоплююче, ясною науковою і лаконічною мовою, доступною для розуміння не тільки фахівців, але й широкого кола читачів. Книга заслуговує того, щоб на неї звернули увагу історики і філософи природознавства і техніки. Вона може бути дуже корисною викладачам історії, гірничої справи, металургії. Без сумніву, монографія буде з інтересом зустрінута читачами."
Авторами, які є відомими фахівцями в галузі шахтного та підземного будівництва, розробки родовищ та збагачення корисних копалин, реновації підземних споруд, зроблена успішна спроба з’ясувати найважливіші аспекти даної проблеми та створити узагальнюючу працю про еволюцію гірничої справи в цих країнах. У рецензованій роботі авторами прийнято єдиний підхід до вивчення історії гірничої справи і підземного будівництва у країнах-сусідках — Україні та Польщі.
Матеріали книги згруповані у два розділи, один з яких присвячено історії гірничої справи в Україні, а другий — в Польщі. Структура обох розділів книги у відповідності з прийнятим підходом до висвітлення матеріалів дуже близька. Перша частина книги (майже дві третини за обсягом) так і зветься: "Історичні шляхи освоєння надр України". Друга частина — "Історія гірництва та підземних споруд на теренах Польщі" — це останні за часом дослідження історії гірничої справи польських вчених Тадеуша Мікося та Януша Хмури. Об’єднання під однією обкладинкою матеріалів з історії українського та польського гірництва пояснюється не тільки багаторічною плідною співпрацею авторів книги, але й близькістю наших культур і народів, зацікавленістю у більш глибокому пізнанні один одного.
Автори відкривають перед читачами картину цікавого, навіть загадкового і, як виявляється, розвинутого світу давнього гірництва. Рецензована праця — це ще один крок, який наближає нас до розуміння інтересів та ідеалів наших предків, їх устремлінь, культурного і цивілізаційного рівня. У ній відображено історичні шляхи освоєння надр в таких цікавих гірничодобувних країнах, як Україна і Польща, становлення та розвиток гірничої справи на теренах яких пов’язані з появою перших поселенців — землеробів і скотарів, що займалися видобуванням кременю для виробництва знарядь праці. Ґрунтовний нарис в монографії присвячений неолітичній копальні кременю Кшемьонки (Польща), яка вписана в реєстр світової промислової спадщини. Значну увагу автори приділили пам’яткам давніх епох, які характеризують початковий етап земельних та гірничих робіт в суспільному розвитку людини — артефактам трипільської культури, грандіозним земляним спорудам — курганам та укріпленням (Змієвим валам); культурній пам’ятці України Кам’яна могила в околицях Мелітополя — найдивовижнішому об’єкту природного походження, освоєному з метою захисту, притулку та як місце церемоній сакральних культів.
Цікавий нарис присвячено історії відкриття і вивчення стародавніх пам’яток металургії і гірництва в басейні Сіверського Дінця, зокрема мідного рудника бронзової доби Картамиш, який за масштабами і вагомістю займає пріоритетне місце, а за збереженістю являє собою унікальну територію для вивчення давнього минулого і Європи, і Євразії загалом, для відтворення розвитку техніки і технології того часу.
Викладені в окремих нарисах матеріали розкривають різноманітні аспекти історії гірництва: освоєння родовищ кам’яної солі в Карпатах та на Донбасі (Україна), Величка (біля Кракова) та в Бохні (Польща); вугілля в Донбасі та Нижній і Верхній Сілезії, нафти в Прикарпатті, золота в українському Закарпатті та польському Злотому Стоці; залізних руд Криворіжжя; марганцю Нікопольського басейну; ртуті Микитовського родовища на Донбасі; родовища крейди в Хелмі (Польща); еволюцію гірничої техніки, археологічні дослідження і реновацію давніх рудників, підземні об’єкти (шахти, печери, катакомби) як пам’ятки культури становлення гірничих традицій. Цілком доцільним видається те, що автори об’єднали нариси про історичні підземні споруди та шахти і рудники. Це відповідає сучасному погляду на спільну спадщину гірництва та підземного будівництва як взаємодоповнюючих форм освоєння земних надр.
Велика увага в рецензованій монографії приділена розвитку природознавчих уявлень в Україні та Польщі (історії гірничої освіти і науки, становленню гірничої науки і освіти в Україні). Зауважимо, що питання про початки формування і розповсюдження гірничих знань в Україні як предмет історичного аналізу ставиться авторами, можливо, вперше.
Провівши для широкого загалу екскурс в історію українського та польського гірництва й підземного будівництва, який показав їх тисячолітні виміри, значні утилітарно-промислову й культур-но-цивілізаційну функції, та розкривши науково-технічну, історико-культурну цінність об’єктів гірництва автори не ставлять крапку. Вони намагаються знайти відповідь на нез’ясоване ще питання: "Що далі?". Що очікувати в майбутньому від гірничих та дотичних галузей? Як протікатиме їх майбутній розвиток? У післямові автори спробували хоча б означити основні вектори розвитку гірничої галузі в майбутньому.
Автори книги, що рецензується, за останні роки виконали важливі наукові дослідження окремих історичних об’єктів гірничої справи, відвідали описані гірничі споруди, вивчили знайдені артефакти. Всі ці дослідження отримали своє відображення в монографії. Цінність багатьох матеріалів полягає не тільки в висвітленні малодосліджених аспектів проблеми, але і в аналізі їх в тісному зв’язку з актуальними завданнями сучасного природокористування.
Важливою особливістю книги є багатий ілюстративний матеріал з авторських архівів, який допомагає уявити світ старого гірництва. Позитивною рисою рецензованої праці є широкий діапазон досліджуваних питань. Робота відрізняється багатоплановим підходом до проблеми.
Поряд з цим слід відзначити, що книга не позбавлена і певних недоліків. Так, показуючи історію золотовидобування дуже коротко, фрагментарно описано видобування золота в Мужієво. Зовсім нічого не сказано про скіфське золото України. Викладаючи історію нафтовидобування в Україні, автори обмежуються Прикарпаттям та замовчують історію освоєння нафтоносних районів Лівобережної України — Полтавщини, Харківщини. Монографія значно виграла б, якби містила цю інформацію. Логічно, якщо подальші роботи авторів будуть спрямовані на дослідження нових сторінок українського гірництва, то було б доцільним включити цей матеріал в наступне видання книги.
Допущені в праці й окремі фактичні та інші неточності. Звичайно, це пояснюється тим, що, можливо, вперше у вітчизняній практиці в монографії з історії гірництва розглядається таке широке коло досліджуваних питань. Зазначені недоліки не впливають на позитивну оцінку монографії. Рецензована праця істотно доповнює наші уявлення про історію гірництва і гірничі науки в Україні.
У процесі подальшої розробки теми необхідно грунтовніше розкрити деякі проблеми. Так, на спеціальне дослідження заслуговує історія відкриття і розробки родовищ уранових та рідкісних руд (цирконових, титанових) України, які освоєні вперше в СРСР та мають світове значення; родовищ вапняків та доломіту, каолінів і ряду інших корисних копалин, якими багаті наші надра.
Загалом рецензована монографія написана на належному теоретичному рівні. Написана захоплююче, ясною науковою і лаконічною мовою, доступною для розуміння не тільки фахівців, але й широкого кола читачів. Книга заслуговує того, щоб на неї звернули увагу історики і філософи природознавства і техніки. Вона може бути дуже корисною викладачам історії, гірничої справи, металургії. Без сумніву, монографія буде з інтересом зустрінута читачами."
Л.В. Шпильовий,
канд. техн. наук
Зміст:
Переднє слово
Історична спадщина гірників
Історична спадщина гірників
Частина перша
Історичні шляхи освоєння надр України
Стисла історія гірничої справи в Україні
Кам’яна Могила – культурна пам’ятка давніх народів
Пам’ятки давніх епох: від Трипілля – Кіммерії – Скіфії до Київської Русі
Печерні міста та церкви України
Мідний рудник бронзової доби Картамиш
Золотовидобувний Мужіївський рудник
Соляні промисли і шахти України
Нафтові промисли Борислава
Відкриття вугільного Донбасу
Відкриття залізних руд і найдавніші рудники Кривого Рогу
Історія українського марганцю
Микитівська ртуть
Становлення гірничої науки і освіти в Україні
Післяслово: Уроки історії і погляд у майбутнє
Скачати PDF 447 мб
Скачати зжатий PDF 9,29 мб
Історичні шляхи освоєння надр України
Стисла історія гірничої справи в Україні
Кам’яна Могила – культурна пам’ятка давніх народів
Пам’ятки давніх епох: від Трипілля – Кіммерії – Скіфії до Київської Русі
Печерні міста та церкви України
Мідний рудник бронзової доби Картамиш
Золотовидобувний Мужіївський рудник
Соляні промисли і шахти України
Нафтові промисли Борислава
Відкриття вугільного Донбасу
Відкриття залізних руд і найдавніші рудники Кривого Рогу
Історія українського марганцю
Микитівська ртуть
Становлення гірничої науки і освіти в Україні
Післяслово: Уроки історії і погляд у майбутнє
Скачати PDF 447 мб
Скачати зжатий PDF 9,29 мб
Частина друга
Історія гірництва та підземних споруд на теренах Польщі
Історія гірництва та підземних споруд на теренах Польщі
Стисла історія гірничої справи в Польщі
Неолітичний рудник кременю в Кшемьонках
Королівська соляна шахта «Величка»
Соляна шахта в Бохні
Шахта золота в Злотому Стоці
«Лисича штольня» у Вальбжиху
Нарис історії видобутку кам’яного вугілля у Верхній Сілезії
Крейдяний рудник у Хелмі
Історія гірничої освіти і науки в Польщі
Неолітичний рудник кременю в Кшемьонках
Королівська соляна шахта «Величка»
Соляна шахта в Бохні
Шахта золота в Злотому Стоці
«Лисича штольня» у Вальбжиху
Нарис історії видобутку кам’яного вугілля у Верхній Сілезії
Крейдяний рудник у Хелмі
Історія гірничої освіти і науки в Польщі