Вплив бойових дій на довкілля Донецької області (2025)

Вплив бойових дій на довкілля Донецької області / Василюк Олексій, Спінова Юлія, Лілія Грицилевич та інш. Київ, 2025. 51 с.

Довкілля Донецької області завжди потребувало підвищеної уваги через значне техногенне навантаження на регіон. Війна, що почалась на теренах Донеччини та Луганщини у 2014 році, ще більше загострила ці проблеми. Однак критично ситуація погіршилася з початком повномасштабного вторгнення — інтенсивність бойових дій посилилася, що призвело до ще більшого негативного впливу на довкілля. Цей звіт не претендує на глибинне дослідження, адже тема надзвичайно масштабна й потребує багаторічної роботи. Його мета — зробити динамічний огляд того, як змінювалася ситуація з екологічною безпекою Донецької області під час бойових дій, та запропонувати рішення, що дозволять зберегти цю унікальну природу.

У звіті подано огляд природного середовища Донеччини до початку бойових дій: особливості клімату, рельєфу, біорізноманіття та рівня антропогенного навантаження. Далі розглянуто, як війна призвела до руйнування лісів, природно-заповідного фонду, деградації ґрунтів, численних пожеж та створення фортифікаційних споруд у природних екосистемах, а також до окупації значної частини територій.

У звіті досліджується стан водних ресурсів, зокрема басейну річки Сіверський Донець. Подано детальний аналіз її гідрологічного значення, ролі у забезпеченні водопостачання, зрошення та промислового використання регіону. Окремо висвітлено наслідки бойових дій для якості води, стану водної інфраструктури та необхідність проведення розмінування територій басейну як передумови для відновлювальних робіт. Також досліджується стан атмосферного повітря, зокрема джерела його забруднення у воєнний час, функціонування мережі моніторингу та виявлені зміни якості повітря, зафіксовані за допомогою супутникових даних і громадських спостережень.Завершується звіт узагальненням результатів дослідження та визначенням пріоритетних заходів для комплексної реабілітації природних територій Донеччини та безпечного, сталого відновлення довкілля регіону.

Звіт підготовлено командою Представництва Аустауш в Україні - Центру громадянського суспільства «Друкарня», який із 2019 року досліджує питання екологічної безпеки Донецької області.

Завантажити PDF

Дніпровський І. Шахта Марія (1931)

Дніпровський І. Д. Шахта Марія: драма на 4 дії / І. Дніпровський. Харків: Рух, 1931. 96 c.

Дніпровський Іван Данилович (1895–1934) – український письменник і драматург, член Спілки пролетарських письменників «Гарт» та літературної організації ВАПЛІТЕ. Його літературна діяльність стала помітною сторінкою в контексті літератури Розстріляного Відродження та невід’ємною частиною літературно-мистецького життя України 1920–1930-х років. Автор соціально-побутової драми «Шахта Марія» у чотирьох діях, присвяченої життю та боротьбі шахтарів Донбасу. Ілюстрація на обкладинці належить відомому митцеві Василю Кричевському. Видання: Харків, «Рух», 1931 р.

Завантажити PDF
Джерело: Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини - Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Любченко А.П. У шахті (1931)

Любченко А. П. У шахті : з оповідання "Проста історія" / Аркадій Любченко. Харків: ДВОУ: Радянська школа, 1931. 32 c. (Бібліотека малописьменного).

Твір Аркадія Панасовича Любченка (1899–1945) – письменника та редактора, члена літературних об'єднань "Гарт" та Пролітфронт, одного з фундаторів ВАПЛІТЕ. Фрагмент з оповідання "Проста історія".

Завантажити PDF
Джерело: Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини - Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Архипов Н.А., Бабайцев В.А., Зыков В.М. На-гора миллион тонн (Опыт работы бригад-тысячников угольной промышленности) (1974)

Архипов Н.А., Бабайцев В.А., Зыков В.М. На-гора миллион тонн (Опыт работы бригад-тысячников угольной промышленности). М.: Мысль, 1974. 40 с.

«В брошюре рассматривается работа лучших бригад угольной промышленности, рассказывается о приемах высокопроизводительной работы, эффективном использовании горной техники, о развитии социалистического соревнования и о системе обмена передовым опытом в этой отрасли. 

Выражение «бригады-тысячники» в последние годы стало общепринятым термином, хорошо известным всем работникам и специалистам, связанным с угольной промышленностью. Так называют бригады рабочих очистных забоев, которые добывают ежесуточно не менее 1000 т угля из одной лавы. [...] Впервые слово «тысячник» появилось в шахтерском лексиконе в 1967 г. в Донбассе, где передовые бригады развернули соревнование за добычу не менее 1000 т угля в сутки из одной комплексно-механизированной лавы.

Введение
Повышение эффективности производства в угольной промышленности
Комплексная механизация — принципиально новый этап в развитии угледобычи
Бригады-маяки
«Секреты» рекордов
Научная организация труда — основа высокоэффективных результатов
Социалистическое соревнование и его эффективность
Опыт передовиков — всем!».

Завантажити PDF

Захаров Г., Григорьев П. Дать стране уголь (1931)

Захаров Г., Григорьев П. Дать стране уголь: [очерк о Донбассе] / Г. Захаров и П. Григорьев. М.: Профиздат, 1931. 32 с.

«В начале 1931 года в Донбассе грянула подземная революция. Она волной хлынула по недрам отдельных шахт. Молодой горный инженер Карташев стал в ее авангарде. Он нашел способ непрерывного потока угледобычи...

Всколыхнулись механизированные лавы. Десятки, сотни, тысячи рабочих примкнули к походу за боевые темпы угледобычи, подхватили идею Карташева. Десятки, сотни старых инженеров, техников ушли в противоположный лагерь, встретили эту революцию в штыки, ощетинились копьями бюрократизма, вредительства и саботажа. Завязалась борьба: упорная, жестокая, не знающая пощады».

Завантажити PDF

Баранов Я.Г. Донбасс на переломе (1931)

Баранов Я. Г. Донбасс на переломе: очерки / Я. Баранов. М.: ОГИЗ: Молодая гвардия, 1931. 64 с.

Верещинский Л. Рабочий шахтёр в Донецком бассейне (1893)

Верещинский Л. Рабочий шахтер в Донецком бассейне: очерк / Л. Верещинский. СПб.: Паровая скоропечатня А. В. Пожаровой, 1893. 18 с.

Нарис про працю й побут шахтарів Донецького басейну наприкінці ХІХ століття, написаний на основі особистих спостережень Л. Верещинського, колишнього управляючого однієї з найбільших кам'яновугільних копалень в Області Війська Донського у 1880–1890-х роках. Автор викриває надзвичайно важкі та небезпечні умови праці, злиденний побут, брак медичної допомоги, системну експлуатацію та зловживання з боку шахтовласників. Верещинський закликав промисловців «для свого ж блага» поліпшити житлові й соціальні умови робітників, а уряд — до активнішого втручання у відносини між підприємцями й найманими працівниками.


Завантажити PDF

Каплан А.Д. Гірничі розробки УСРР (1933)

Каплан А. Д. Гірничі розробки УСРР : природно-економічний довідник по областях / А. Д. Каплан. Харків: Господарство України, 1933. 131, [1] c. : табл.

Бахмут. Екатеринославская губерния. Торговля, водяные и сухопутные сообщения и лежащие при них города (Коммерческая газета № 27, 1842)

Екатеринославская губерния. Торговля, водяные и сухопутные сообщения и лежащие при них города. Коммерческая газета (С. Петербург). 1842. 3 березня. (№ 27). С. 107.
 
Опис міста Бахмут Катеринославської губернії 1842 року, опублікований у «Комерційній газеті» в матеріалі «Екатеринославская губерния. Торговля, водяные и сухопутные сообщения и лежащие при них города», майже повністю повторює текст опису 1840 року, надрукованого в цій же газеті.

Заметка о Бахмуте (Коммерческая газета № 141, 1840)

Заметка о Бахмуте. Коммерческая газета (С. Петербург). 1840. 23 листоп. (№ 141). С. 564.

Опис Бахмута станом на 1840 рік було опубліковано в «Комерційній газеті» 23 листопада того ж року. У ньому подано докладну картину економічного життя міста: промисли місцевих жителів і приїжджих, а також видобуток корисних копалин — зокрема алебастру та вугілля (у Лисичанську та Микитівці).

Соколовський Г.С. Бахмутський гіпсовий промисел (2025)

Фрагмент декору Азовсько-Донського банку в Бахмуті

Про наявність покладів природного гіпсу (алебастру) на околицях Бахмутської фортеці було відомо ще у XVIII ст.  Залежі гіпсу сприяли виникненню народного промислу, який місцеві поселяни називали «ломкою алебастру». Після закриття у 1782 році Бахмутських казенних солеварень видобуток гіпсового каменю починає стрімко розвиватись, і вже у першій половині ХІХ століття набуває свого найбільшого розвитку. Місцеві жителі навесні, по закінчені польових робіт об’єднувались в артілі по 15-20 осіб й за допомогою пороху «рвали» гіпсовий камінь й таким чином за два місяці (травень-червень) заготовлювали декілька мільйонів пудів сирого алебастру. Алебастр потім скуповували чумаки, які для цього приганяли до Бахмуту декілька тисяч волових фур.

Описание городов и уездов Азовской губернии (1779 года)

«Опис міст і повітів Азовської губернії», підготовлений істориком, археологом, археографом і членом Одеського товариства старожитностей Миколою Никифоровичем Мурзакевичем, був опублікований у 1853 році в збірнику товариства. За словами автора, документ було знайдено в Катеринославі й датовано 1779 роком, однак сучасні дослідники, спираючись на низку непрямих свідчень, вважають більш імовірною датою створення 1781–1782 роки.

Даємо опис головних повітових міст, з території сучасної Донеччини — Бахмута та Тора (Слов’янська). Особливий інтерес становлять геологічні свідчення XVIII століття, зафіксовані в цих матеріалах, що мають важливе значення з огляду на слабку геологічну вивченість регіону Донецького кряжа в той період. Примітки у дужках та виділення у тексті надані автором сайту.