Земятченский П.А. Каолинитовые образования Южной России (каолин, фарфоровые, фаянсовые и другие глины) (1896)

Земятченский П. А. Каолинитовые образования Южной России: (каолин, фарфоровые, фаянсовые и другие глины) / П. Земятченский. Санкт-Петербург: тип. М. Меркушева, 1896. V, 324 с., 1 отд. л. ил.

У 1896 році побачила світ праця професора П.Л. Зем’ятченського «Каолінітові утворення Південної Росії», яка була написана на основі його дисертаційного дослідження. Учений, якого вважають одним із засновників наукового вивчення глин, отримав можливість здійснити ґрунтовні дослідження завдяки ініціативі професора В. В. Докучаєва. За його сприяння Зем’ятченський відвідав різні місцевості Полтавської, Харківської та Херсонської губерній. Згодом він здійснив наукові екскурсії за дорученням Санкт-Петербурзького товариства дослідників природи.

Крім того, значний матеріал був зібраний у ході експедиції з обводнення та заліснення степів півдня Росії, організованої Лісовим департаментом під керівництвом В. В. Докучаєва, а також під час ґрунтово-геологічного дослідження Старобільського повіту. Зібрані дані вимагали кількох років наполегливої лабораторної обробки, що й дозволило підготувати узагальнену працю.

У книзі подано геологічний опис каолінітових родовищ Катеринославської, Полтавської (Миргородський, Зіньківський повіти), Харківської (Лебединський, Ахтирський, Богодухівський, Валківський, Ізюмський повіти), Херсонської, Київської та Таврійської губерній. Значну увагу приділено мінералогічному та хімічному складу досліджених зразків, зокрема залежам поблизу сіл Благодатного і Володимирівки Маріупольського повіту. Окремо розглянуто поклади вогнетривких глин у Миколаївці, Кам’янці (Камишевасі), Макаровому Яру, Лисичанську та Рубіжній. Описані також попелясто-сірі та інші глини юрської системи — у районі Малої Камишевахи, околиць Миколаївки (Глиняний Лог), Рай-Олександрівки (балка Дубена) Ізюмського повіту, Великоанадольського лісництва та багатьої інших родовищ. Праця містить географічний покажчик місцевостей, згаданих у тексті.

Завантажити PDF

Генеральний план кварцових кар'єрів Красногорівського Франко-Російського товариства (1900–1910 рр.)

Генеральный план кварцевых карьеров Красногоровского Франко-Русского общества огнеупорных производств на земле Михаила Легкоступа Екатеринославской губернии Бахмутского уезда Галициновской волости. Генеральний план кварцових кар'єрів Красногорівського Франко-Російського товариства вогнетривких виробництв на землі Михайла Легкоступа Катеринославської губернії Бахмутського повіту Галицинівської волості. 1900–1910 рр. Площа ділянки 6 десятин.

На плані позначені: кварцитові кар'єри на землі Михайла Легкоступа, бічні відгалудження балки Сухий яр, суміжні земельні ділянки Петра Легкоступа та Куліша.

Красногорівське франко-російське анонімне товариство (Société Franko-Russe de Krasnogorofka) засноване 20 лютого 1899 р. у Франції, яке стало основою для створення майбутнього містоутворюючого підприємства — Красногорівського вогнетривкого заводу. Завод було закладено на землі поміщика, акціонера товариства, П.В. Камінського у с. Красногорівка Бахмутського повіту Катеринославської губернії.

Статут товариства було затверджено за кордоном 20 лютого 1899 року, а до діяльності в Російській імперії воно було допущене 31 грудня того ж року. Місцезнаходження правління — місто Авіньйон (Франція), збори акціонерів проходили в Парижі. Основний капітал складав 3 млн франків (6 000 акцій по 500 франків кожна).

Метою діяльності товариства було будівництво та експлуатація заводів для виробництва кварцової й кремнеземної вогнетривкої цегли, керамічного каменю («керамо-кристала») за способом Гаршея та пляшок за методом Буше. У Франції цей тип виробництва був досить поширеним, а в Російській імперії воно набуло розвитку саме в Красногорівці. Завод почав роботу навесні 1900 року і вже через два роки дав першу продукцію. На підприємстві працювало від 115 до 200 робітників.

Сировинною базою заводу були поклади кварциту в балках Осиковій та Сухій (Сухому Яру). Тут функціонували кустарні кар’єри та промислові розробки (зокрема легкоступівський кар’єр). Геологічні обстеження, проведені у 1930-х рр. (А.М. Безуглий, Укргеолтрест), виявили поклади якісного кварциту на площі близько 70 га із запасами понад 300 тис. т.

У 2001 р. на місці старих «легкоступівських» кар’єрів рішенням Донецької обласної ради створено ландшафтний заказник місцевого значення «Красногорівський» з метою збереження ділянки цілинної рослинності кам'янистих степів та місць зростань видів рослин, занесених до Червоної книги України, зокрема ковили волосистої (Stipa capillata) та ковили Лессінга (Stipa lessingiana).

Кордюков В.В. Гришинська бойова дружина (2025)

Кордюков В. В. Гришинська бойова дружина. Івано-Франківськ: НАІР, 2025. 104 c.

«Ця книга є дослідницьким проєктом, який розповідає читачеві про історичне минуле нашого міста Покровська. У проєкті автор залучає багато нових архівних матеріалів та намагається відповісти на історичні питання, які тривалий час були малодослідженими. В дослідницькому проекті залучено 10 архівних справ з архіву ДАДО і дві з архіву ДАРФ. Цей проект є продовженням вже презентованого дослідження 2020 року – «1905 рік на Гришинщині». Метою цієї роботи є подолання існуючих стереотипів, правдиве і об’єктивне зображення подій 120 річної давнини та їх учасників, більш ретельне вивчення збройних зіткнень бойових дружин революційно налаштованих робітників промислових підприємств із урядовими військами в 1905 році».

Завантажити PDF
Макет надано автором книги.

Соколовський Г.С., Кулішов М.В. Село Кліщіївка (Карлівка): краєзнавча розвідка (2025)

Зупинний пункт «Кліщіївка» Лиманської дирекції Донецької залізниці

Гнедич А., Аксенов С. Обзор фабрично-заводской промышленности Харьковской губернии. Вып. I. Количественное и качественное развитие производства. Перечень промышленных заведений Харьковской губ. (1899)

Гнедич А., Аксенов С. Обзор фабрично-заводской промышленности Харьковской губернии. Вып. I. Количественное и качественное развитие производства. Перечень промышленных заведений Харьковской губ. Харьков: Типография Адольфа Дарре, 1899. 182 с.

До книги включено весь статистичний матеріал, зібраний на момент її видання фабричними інспекторами Харківської губернії, у вигляді повного списку окремо названих промислових закладів, розташованих за відділами та різними видами виробництв; списку їх за повітами, а також у вигляді кількох таблиць, що подають загальне зведення цифрового матеріалу як щодо окремих повітів, так і різних відділів та видів промислових закладів.

Завантажити PDF

Білгородські крейдяні та вапняні заводи на поштових листівках кінця XIX – початку ХХ ст. Білгород, Північна Слобожанщина

Міські крейдяні та вапняні заводи Білгородського Гірничого Товариства. Поштова листівка видавництва крамниці О.О. Вейнбаума, Білгород

Геология ртутных месторождений и рудопроявлений Украины (1975)

Белоус И. Р. Геология ртутных месторождений и рудопроявлений Украины / И. Р. Белоус, С. А. Кирикилица, В. И. Скаржинский и др. Київ: Наукова думка, 1975. 286 с.

З Днем шахтаря! ⚒

День шахтаря у Первомайську Луганської області, 1962 р.

Горняк Н. Жизнь одного углекопа (1902)

Горняк Н. Жизнь одного углекопа: автобиографический очерк / Н. Горняк. Харьков: Типо-литография «Печатное дело» кн. К. Н. Гагарина, 1902. 45 с.

Автобіографічний нарис, який показує соціальну картину Росіїської імперії кінця XIX століття. Автор, син німецького емігранта, з раннього дитинства був змушений працювати на рудниках у Катеринославській губернії та Області Війська Донського. У книзі докладно описано суворі умови праці, побут і звичаї шахтарів, постійну боротьбу з бідністю, небезпеками та особистими нещастями, зокрема ранню смерть батька й жорстокість вітчима. Окрім особистої історії, автор ставить за мету висвітлити ті сторони життя вуглекопів, які, на його думку, залишалися поза належною увагою суспільства. Текст доповнено ліричними поезіями автора на соціальні та особисті теми.

Завантажити PDF

Вплив бойових дій на довкілля Донецької області (2025)

Вплив бойових дій на довкілля Донецької області / Василюк Олексій, Спінова Юлія, Лілія Грицилевич та інш. Київ, 2025. 51 с.

Довкілля Донецької області завжди потребувало підвищеної уваги через значне техногенне навантаження на регіон. Війна, що почалась на теренах Донеччини та Луганщини у 2014 році, ще більше загострила ці проблеми. Однак критично ситуація погіршилася з початком повномасштабного вторгнення — інтенсивність бойових дій посилилася, що призвело до ще більшого негативного впливу на довкілля. Цей звіт не претендує на глибинне дослідження, адже тема надзвичайно масштабна й потребує багаторічної роботи. Його мета — зробити динамічний огляд того, як змінювалася ситуація з екологічною безпекою Донецької області під час бойових дій, та запропонувати рішення, що дозволять зберегти цю унікальну природу.

У звіті подано огляд природного середовища Донеччини до початку бойових дій: особливості клімату, рельєфу, біорізноманіття та рівня антропогенного навантаження. Далі розглянуто, як війна призвела до руйнування лісів, природно-заповідного фонду, деградації ґрунтів, численних пожеж та створення фортифікаційних споруд у природних екосистемах, а також до окупації значної частини територій.

У звіті досліджується стан водних ресурсів, зокрема басейну річки Сіверський Донець. Подано детальний аналіз її гідрологічного значення, ролі у забезпеченні водопостачання, зрошення та промислового використання регіону. Окремо висвітлено наслідки бойових дій для якості води, стану водної інфраструктури та необхідність проведення розмінування територій басейну як передумови для відновлювальних робіт. Також досліджується стан атмосферного повітря, зокрема джерела його забруднення у воєнний час, функціонування мережі моніторингу та виявлені зміни якості повітря, зафіксовані за допомогою супутникових даних і громадських спостережень.Завершується звіт узагальненням результатів дослідження та визначенням пріоритетних заходів для комплексної реабілітації природних територій Донеччини та безпечного, сталого відновлення довкілля регіону.

Звіт підготовлено командою Представництва Аустауш в Україні - Центру громадянського суспільства «Друкарня», який із 2019 року досліджує питання екологічної безпеки Донецької області.

Завантажити PDF

Дніпровський І. Шахта Марія (1931)

Дніпровський І. Д. Шахта Марія: драма на 4 дії / І. Дніпровський. Харків: Рух, 1931. 96 c.

Дніпровський Іван Данилович (1895–1934) – український письменник і драматург, член Спілки пролетарських письменників «Гарт» та літературної організації ВАПЛІТЕ. Його літературна діяльність стала помітною сторінкою в контексті літератури Розстріляного Відродження та невід’ємною частиною літературно-мистецького життя України 1920–1930-х років. Автор соціально-побутової драми «Шахта Марія» у чотирьох діях, присвяченої життю та боротьбі шахтарів Донбасу. Ілюстрація на обкладинці належить відомому митцеві Василю Кричевському. Видання: Харків, «Рух», 1931 р.

Завантажити PDF
Джерело: Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини - Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Любченко А.П. У шахті (1931)

Любченко А. П. У шахті : з оповідання "Проста історія" / Аркадій Любченко. Харків: ДВОУ: Радянська школа, 1931. 32 c. (Бібліотека малописьменного).

Твір Аркадія Панасовича Любченка (1899–1945) – письменника та редактора, члена літературних об'єднань "Гарт" та Пролітфронт, одного з фундаторів ВАПЛІТЕ. Фрагмент з оповідання "Проста історія".

Завантажити PDF
Джерело: Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини - Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського